ФОП – «єдинник» досяг обсягу доходу 1 млн: коли ставити РРО?

Наразі ФОП – платники єдиного податку звільнені від застосування РРО нормами п. 6 ст. 9 Закону про РРО та пп. 296.10 ПКУ. Це звільнення не стосується тих ФОП, хто продає технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту. Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування РРО затверджено Постановою КМУ №231.

ФОП другої групи платників ЄП потрібно слідкувати за своїми доходами: при дозволених їм межах річного доходу відповідно у 5 млн грн (пп. 291.4 ПКУ) без застосування РРО вони можуть заробити лише перший мільйон (за календарний рік). При цьому враховується весь отриманий дохід:  готівка, оплата банківськими картками через POS-термінал чи інтернет-еквайринг та безготівкові надходження на банківський рахунок від покупців.

ПКУ вимагає застосовувати РРО лише з наступного кварталу, що настає за тим, в якому досягнуто мільйонну позначку. Наприклад, ФОП, який у жовтні чи листопаді досяг обсягу виручки в 1 млн грн, в листопаді-грудні 2020 р. ще може спокійно допрацьовувати без РРО до кінця кварталу. При цьому штрафних санкцій згідно з ст. 17 Закону про РРО за непроведення через РРО суми перевищення понад 1 млн грн не буде. А от 1 січня 2021 р. цей ФОП повинен зустріти вже з зареєстрованим та готовим до роботи РРО.

Зареєструвати РРО потрібно завчасно до настання нового кварталу після досягнення доходу в 1 млн грн, або ж з нового кварталу утримуватися від проведення розрахункових операцій до того моменту, поки РРО не буде готовий до роботи.

Розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця – ст. 2 Закону про РРО.

Отже, розрахунковою операцією є не лише готівкова оплата товару, а ще й оплата за допомогою банківської платіжної картки, коли оплата ініціюється за допомогою POS-терміналу продавця (банківський еквайринг), або при оплаті карткою через інтернет за допомогою інтернет-еквайрингу. Головна ознака розрахункової операції, яка притаманна їй в переважній більшості випадків – це одночасний обмін товару (послуги) на оплату за них «тут і зараз», при цьому продавець не встановлює особу покупця – адже покупець здійснює оплату негайно, і продавцю не потрібно знати контактні дані покупця. Така оплата не обов’язково може бути готівковою, вона може здійснюватись і безготівково за допомогою банківських карток, але при цьому зберігається анонімність покупця та одночасність отримання ним товару та його оплати. З точки зору ЦКУ це усні правочини, врегульовані ст. 206 ЦКУ.

Тому буде помилкою вважати, що ФОП-"єдинник" уникає необхідності застосовувати РРО, якщо він не буде брати до рук готівку, а замість цього буде приймати оплату, наприклад, виключно банківськими картками за допомогою POS-терміналу або інтернет-еквайрингу. Більш докладно про еквайринг ми писали тут.

Безготівкові розрахунки, які не відповідають визначенню розрахункової операції, відбуваються тоді, коли здійснюється банківський переказ коштів безпосередньо з рахунку покупця на рахунок продавця, або перерахування банком готівки на рахунок продавця за дорученням покупця. Ясна річ, що на безготівкові оплати ніяких чеків на РРО пробивати не потрібно.

Навіть, якщо ФОП ніколи не проводив розрахункових операцій, а працює лише за безготівковим розрахунком через установи банків, йому теж слід пам'ятати про те, що при досягненні обсягу безготівкового доходу в 1 млн грн за календарний рік він стає кандидатом у користувачі РРО. Це означає, що після досягнення вказаного обороту йому вже не можна буде провести жодну розрахункову операцію готівкою або за допомогою POS-терміналу без РРО. Якщо ж такий ФОП буде здійснювати розрахунки виключно шляхом переказів з рахунку на рахунок, жодного ризику.

На жаль, правило про застосування РРО працює лише один раз та в одному напрямку: якщо ФОП одноразово досяг річної виручки в 1 млн грн, то він має «подружитися» з РРО назавжди. Так вимагає норма пп. 296.10 ПКУ: застосування РРО «продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку». Тобто, якщо в наступних календарних роках його доходи будуть стабільно менше 1 мільйона гривень, це не позбавить його від необхідості застосовувати РРО. 

Досягнення обороту 1 млн грн жодним чином не впливає на оподаткування єдиним податком. Всі доходи, що отримані ФОП під час перебування на єдиному податку ІІ групи, в межах річного обсягу 5 млн грн, оподатковуються єдиним податком за загальними правилами незалежно від застосування/незастосування РРО.

Висновки:

1. При досягненні обороту 1 млн грн у 4 кв. 2020 р. обов'язок щодо застосування РРО виникає з 1 січня 2021 р.;
2. Якщо після 1 січня 2021 р. відмовитись від розрахункових операцій (зокрема, не приймати готівку та не приймати платежі картками через POS-термінал чи інтернет-еквайринг), та застосовувати розрахунки виключно шляхом банківського переказу, РРО не потрібен;
3. Якщо після 1 січня 2021 р. буде прийматися готівка та/або  платежі картками через POS-термінал чи платіжний застосунок на сайті, такі операції потрібно реєструвати через РРО.