Коли ФОП - «єдинник» має розпочати застосувати РРО?

Згідно з п. 1 та 2 ст. 3 Закону про РРО, застосовувати РРО і, відповідно, видавати покупцю розрахунковий документ встановленої форми зобов’язані суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу.

Своєю чергою, розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

При цьому, звертаємо увагу, що у разі здійснення розрахунків за реалізовані товари (надані послуги) у безготівковій формі шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку для подальшого їх перерахування на поточні рахунки РРО не застосовується (не залежно від того, хто здійснює таку оплату: фізична або юридична особа).

Тобто РРО має обов’язково застосовуватись у разі приймання від покупця готівкових коштів або платіжних карток для оплати (еквайринг з використанням POS-терміналу та інтернет-еквайринг з використанням платіжного віджету на інтернет-сайті).

Своєю чергою, пп. 296.10 ПКУ передбачено звільнення від застосування РРО підприємцями - платниками ЄП другої - четвертої груп незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень (зауважимо, що з 1 січня 2021 року діяльність туристичних агентств та туристичних операторів буде вимагати застосування РРО незалежно від обсягу доходу «єдинника»).

У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Таким чином, до досягнення доходу підприємцем в 1 млн грн протягом календарного року РРО він може не застосовувати (незалежно від форми оплати). Після перевищення цієї межі доходу підприємець має встановити РРО, але лише у разі якщо ним проводяться розрахункові операції (приймання готівкових коштів або банківських карток для оплати від покупців) з першого числа місяця кварталу наступного за виникненням такого перевищення.

Якщо всі платежі здійснюються шляхом банківського переказу з рахунку клієнта на рахунок ФОП, або внесення клієнтами платежів через касу банка, або через банківські термінали самообслуговування, РРО не потрібен.

Штрафні санкції

До 1 січня 2021 року санкції з порушення вимог застосування РРО (зокрема, за незастосування РРО при здійсненні розрахункової операції) становлять:

• 10% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;
• 50% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

А вже після 1 січня 2021 року штрафи будуть становити:

• 100% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;
• 150% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Тут варто зробити деяке пояснення. Штраф застосовується у разі здійснення розрахункової операції (приймання готівки або картки від покупця) без застосування РРО. Наприклад, якщо ФОП у 1 кварталі 2020 року перевищив 1 млн грн, але кошти отримує лише безготівково (шляхом перерахування з рахунку покупця на рахунок отримувача або через касу чи термінал самообслуговування банку), то жодної відповідальності за невстановлення РРО з 1 квітня не буде – адже немає чого реєструвати. Якщо і надалі ним розрахункові операції проводитись не будуть (кошти будуть надходити лише безготівково), то РРО можна і не встановлювати. Тобто при перевищенні доходу в 1 млн грн головне – це встановити РРО до початку проведення розрахункових операцій.

Дохід у «єдинника» турагента

Також варто звернути увагу, що у пп. 296.10 ПКУ (про який ми писали вище) мова йде саме про обсяг доходу. А у ФОП - платника ЄП таким доходом буде дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пп. 292.3 ПКУ (при цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності).

Разом з тим, пп. 292.4 ПКУ встановлено, що у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента). Роз’яснення податківців щодо цього ми наводили тут.

Тож, якщо ФОП - «єдинник» працює за договором доручення або агентським договором, то до його доходу (в тому числі і для визначення обсягу доходу з метою обов’язкового застосування РРО) потрапить лише сума його винагороди, а не вся сума коштів, що надходить йому, частина якої перераховується доручителю (загальний оборот).