Правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлює Закон про РРО. Дія закону поширюється на усіх СГ, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (розрахунки платіжними картками). Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім ПКУ, не допускається.
Згідно з пп. 296.10 ПКУ, реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками ЄП:
- першої групи;
- другої - четвертої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 млн грн застосування РРО є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації СГ як платника єдиного податку.
Увага! Ці норми не поширюються на платників ЄП, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення. Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування РРО затверджений Постановою КМУ від 16.03.2017 р. №231.
Приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток є розрахунковою операцією в світлі Закону про РРО. Продавець, який здійснює розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток) при продажу товарів зобов’язаний (ч.1 та ч. 11 ст. 3 Закону про РРО):
- проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО;
- проводити розрахункові операції через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів та обліку їх кількості.
Єдиний варіант, коли підприємець — платник ЄП другої групи може уникнути застосування РРО, це якщо в місці отримання товарів операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (ч. 11 ст. 9 Закону про РРО). Отже, РРО не потрібен якщо:
- розрахунки за придбаний товар проводяться у безготівковій формі без застосування платіжних карток і кошти перераховуються з поточного рахунку покупця на поточний рахунок продавця;
- покупець розраховується з продавцем шляхом внесення коштів через банк для подальшого їх зарахування на поточний рахунок продавця.
Якщо розрахунки за товар відбулися із використанням банківської платіжної карти, то така операція підпадає під визначення "розрахункової операції" для цілей Закону про РРО.
Враховуючи обмеження щодо обов’язкового застосування РРО у випадку продажу технічно складних побутових товарів, підприємець не має права продавати частину товару за готівку без РРО. Підприємець, який застосовує РРО перед початком продажу свого товару, повинен здійнити у ЦСО попереднє програмування найменування всіх товарів, цін товарів та обліку їх кількості.
Але якщо відсутня реалізація технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту і підприємець здійснює реалізацію лише одягу та взуття, то при дотримані річного обсягу доходу до 1 млн грн можна здійснювати торгіведьну діяльність за готівку без використання РРО.
А також слід "тримати руку на пульсі" щодо продажу інших товарів за якими з 01.10.2020 р. виникає обов’язок застосовувати РРО. Крім того з 01.01.2021 р. РРО будуть використовувати всі платники ЄП.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 122 грн/міс
Передплатити