Чи потрібно реєструвати через РРО суму застави, яка вноситься за тимчасове користування товаром?

Суть операції з точки зору цивільного законодавства

По своїй суті операція з надання товару у тимчасове користування (а саме – пробне користування слуховим апаратом (далі – СА))  найбільш відповідає умовам договору прокату.  Відносини сторін   за    договором    прокату    врегульовано параграфами  1 "Загальні положення про найм (оренду)" і 2 "Прокат" глави 58 "Найм (оренда)" ЦКУ. Згідно зі ст. 787 ЦКУ за  договором  прокату наймодавець передає або зобов'язується передати рухому  річ наймачу в користування за плату на певний строк. При цьому плата за прокат речі встановлюється за тарифами наймодавця (ст. 789 ЦКУ). На нашу думку, якщо наймодавець (в даному випадку ним виступає продавець СА) встановлює нульовий тариф на послугу пробного користування СА, це не суперечитиме нормам ст. 787 ЦКУ. Але можна встановити і символічну плату за послугу, наприклад, в розмірі 1 грн, щоб уникнути цієї неоднозначності. Проте в цьому випадку цю 1 грн слід буде реєструвати через РРО як плату за надану послугу прокату СА.

Надання наймачем застави під зобов'язання  повернути  СА має  бути  передбачене  підприємцем  в  умовах  договору про пробне користування СА,  а наймач повинен виконати цю умову. 

Застава  є  видом  забезпечення виконання зобов'язань,   тому   відповідно   до   ст.  547  ЦКУ сам договір  застави  повинен  укладатися  в  письмовій формі. Отже, умова  про  заставу  може  міститися  в  письмовому договорі пробного користування СА або оформлятися окремим договором про надання грошової застави.

Таким чином, ФОП може розробити договір надання СА у тимчасове користування, у якому прописати основні моменти, зокрема, строки користування, порядок надання і повернення застави, форму розписки, якою оформлюється надання і повернення застави (про цю розписку див. далі).

Надання та повернення застави без реєстрації через РРО

Якщо суб'єкт господарювання одержує від наймача  заставу  у  вигляді  певної суми  коштів,  то приймання таких сум,  на нашу думку,  можна не реєструвати через РРО. 

Ця думка ґрунтується на тому,  що відповідно до ч.  1 ст. 3  Закону  про  РРО  суб'єкт  господарювання зобов’язаний проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Своєю чергою, розрахункова операція – це приймання від покупця, зокрема, готівкових коштів, за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця (ст. 2 Закону про РРО).

Оскільки надання СА у тимчасове користування під грошову заставу не є його продажем (право власності на СА до клієнта не переходить, гарантії продавця на цей технічно складний товар не надаються), то отримання застави від клієнта (який не є покупцем) не є розрахунковою операцією і, відповідно, не потребує реєстрації через РРО.

Оскільки СГ є фізичною особою, то він не веде бухоблік та не зобов’язаний видавати клієнту касові документи встановленого зразка (зокрема, квитанцію від прибуткового касового ордера). Отже, в такому випадку надання застави може оформлюватися розпискою між ФОП та клієнтом, яка є невід’ємною частиною договору застави. Повернення застави клієнту при закінченні пробного користування оформлюється також відповідною розпискою.

На користь такого підхіду говорить також той факт, що сума застави не є доходом ФОП від продажу СА та від надання послуг, оскільки вона має бути повернута клієнту у повному обсязі.

Також звертаємо увагу, що гроші, отримані  у  вигляді  застави,  не  повинні перебувати   у   скриньці  РРО, а мають зберігатися окремо від торгової виручки на місці  проведення розрахунків з покупцями.

Надання та повернення застави з реєстрацією через РРО

Не виключено, що податківці можуть дотримуватися іншої думки і вимагати, щоб застава проводилася через РРО. Тому, якщо  ФОП все  ж таки вирішить проводити суму застави через РРО, то йому потрібно звернути увагу на таке: можливий варіант проведення застави через фіскальну пам’ять РРО так само, як і продаж товарів, шляхом створення  окремої  номенклатури  "Застава". Одержання  готівки  у вигляді застави потрібно проводити зі знаком "+", як звичайний продаж товару, а повернення застави клієнту оформляти як повернення платежу за повернутий товар.

У цьому випадку документом, що підтверджує отримання та повернення застави, буде чек РРО, а розписку оформлювати не обов’язково.

Також для однозначності в цьому питанні радимо отримати індивідуальну податкову консультацію згідно з ст. 52 ПКУ, у якій задати питання щодо того, чи потрібно заставу реєструвати через РРО, якщо застава не вважається продажем товару або наданням послуги.

Недостатність коштів на місці розрахунків при поверненні застави

Одразу скажемо, що така ситуація небажана, оскільки клієнт має право вчасно отримати свої кошти при поверненні ним СА.

Якщо ФОП вирішив проводити суму застави через РРО, то йому потрібно планувати наявність готівкових коштів на той момент, коли заплановано повернення СА (адже в договорі на тимчасове користування СА має бути визначено строк такого користування). Якщо коштів у скриньці РРО не вистачає, то ФОП може внести до неї необхідну суму шляхом «службового внесення».

Якщо ж ФОП прийняв рішення не реєструвати заставу через РРО, то поверненя застави він може зробити з власних готівкових коштів. Радимо зберігати суми, внесені як заставу, окремо, виключно з метою повернення заставодавцям і не допускати їх нецільового використання протягом періоду застави.

Крім цього, повернення застави клієнту може здійснюватись і безготівково на його банківський рахунок.