Чи включати до доходу ФОПа - "єдинника" отриманий гарантійний платіж за договором оренди?

Єдиний податок

Податківці в ЗІР 107.01.03 на питання: «Чи включаються до складу доходу ФОП платника ЄП (крім е-резидента) суми від орендарів гарантійних внесків, які забезпечують виконання зобов’язань за договорами оренди та повертаються після закінчення терміну дії договору?» відповіли таке:

«ФОП – платник єдиного податку у разі отримання коштів, які забезпечують виконання зобов’язань за договорами оренди (гарантійних внесків) від орендарів, включає такі суми до складу доходу податкового (звітного) періоду у якому вони були отримані.

При цьому після закінчення дії договору оренди при поверненні гарантійного внеску, у платника єдиного податку не має підстав зменшити свій дохід, оскільки такі суми коштів не є авансом або передоплатою за товари (роботи, послуги)».

Тобто незалежно від того, чи буде повернено гарантійний платіж – це дохід ФОП, без права на коригування. На нашу думку, це дуже фіскальний підхід і потрібно аналізувати саму суть господарської операції.

Статтею 572 ЦКУ передбачено, що зобов’язання може бути забезпечено заставою. Тому, якщо відповідно до договору оренди сплачений платіж є саме заставою, наприклад, для збереження майна, і який буде повернено, то доходу у ФОП не буде.

Якщо орендар пошкодить майно, то ФОП частину гарантійного платежу зарахує як компенсацію, тоді у ФОП є дохід.

Враховуючи особливості визначення об’єкта оподаткування єдиним податком, в умовах невизначеності доцільно визнати гарантійний платіж як дохід. А ось з неможливістю проведення коригуваннями ми не можемо погодитись з ДПС. Адже розмір отриманого доходу за гарантійним платежем визначається саме в кінці строку договору оренди, коли кошти повертаються орендарю у розмірі гарантійного платіжу – суми, що залишається у орендодавця (плата за останній місяць, компенсація витрат). Тож якщо кошти повернуто, то, відповідно, ФОП має відкоригувати дохід.

Проте позиція ДПС інша. Тому з даного питання або погоджуємось і оподатковуємо як дохід без права на коригування, або подаємо запит на ІПК з подальшим оскарженням в суді. Адже навряд ІПК буде відрізнятися від роз’яснень в ЗІР.

ПРРО/РРО

Суб'єкт  господарювання зобов’язаний проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом про РРО, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (див. ч. 1 ст. 3 Закону про РРО).

Своєю чергою, згідно з ст. 2 Закону про РРО, розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Якщо гарантійний платіж спрямований саме на забезпечення, без можливості зарахування в рахунок орендної плати, інших платежів і має бути повернений в повному обсязі, то розрахункової операції немає і, відповідно, РРО/ПРРО застосувати не потрібно. Адже продаж товарів чи надання послуг така операція не передбачає.

Та якщо ж ФОП вирішить провести гарантійний платіж через РРО/ПРРО, то в номенклатурі можна ідентифікувати його як «гарантійний платіж» відповідно.

***

Читайте також: РРО та заставні кошти на прокат електроінструментів