Як «єдиннику» визначити дохід при наданні послуги з внутрішнього туризму нерезиденту?

Запитання:

Юрособа – платник ЄП за ставкою 5% (ІІІ група без ПДВ) надає туристичні послуги в сфері внутрішнього туризму. 19.12.2018 р. виставлено рахунок туристу з Азербайджану за туристичні послуги на суму 3 500 дол. США. 27.12.2018 р. отримано аванс від нерезидента 500 дол. США. Того ж дня банк зняв 50% для обов’язкового продажу, а залишок валюти продано в січні 2019 р. Решта суми оплачена після приїзду туриста в Україну в гривнях. Як визначити дохід та яку суму наданих послуг слід зазначити в акті?

Відповідь:

Відповідно до ст. 20 Закону «Про туризм» за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов'язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов'язується оплатити його. До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом. Договір на туристичне обслуговування укладається в письмовій чи електронній формі відповідно до закону.

Вартість туристичного обслуговування, порядок оплати та форма розрахунку належать до істотних умов, які зазначаються в договорі на туристичне обслуговування. Зміна ціни туристичного продукту після укладення договору на туристичне обслуговування допускається лише у разі необхідності врахування зміни тарифів на транспортні послуги, запровадження нових або підвищення діючих ставок податків і зборів та інших обов'язкових платежів, зміни курсу гривні до іноземної валюти, в якій виражена вартість туристичного продукту.

Зміна ціни туристичного продукту можлива не пізніше як за 20 днів до початку туристичної подорожі. При цьому збільшення ціни туристичного продукту не може перевищувати 5% його початкової ціни. У разі, якщо ціна туристичного продукту вища за початкову ціну на 5%, турист має право відмовитися від виконання договору, а туроператор (турагент) зобов'язаний повернути йому раніше сплачену суму.

Докладніше про відображення в Книзі обліку доходів винагороди турагента у разі, якщо ціна туру збільшилася читайте тут>> 

Тому дуже важливо визначитися з валютою договору на туристичне обслуговування.

У разі, якщо валютою договору на туристичне обслуговування є національна валюта (гривня), турист повинен внести вільно конвертовану валюту (в т.ч. дол. США) у розмірі еквівалентному сумі гривень на дату здійснення платежу. Тобто, вартість за договором у гривнях є незмінною.

Якщо валютою договору на туристичне обслуговування встановлена іноземна валюта (в т.ч. дол. США), то туристу необхідно сплатити суму в цій валюті або в гривнях у еквівалентному розмірі суми дол. США на дату здійснення платежу. Тобто, вартість за договором у дол. США є незмінною.

Оскільки в ситуації, що розглядається, рахунок виставлено туристу-нерезиденту на суму 3500 дол. США, вважатимемо цю валюту валютою договору.

Дохід, отриманий в іноземній валюті

Відповідно до пп. 2 п. 292.1 ПКУ для юрособи – платника єдиного податку ІІІ групи доходом є будь-який дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ.

Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Нацбанком на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ПКУ).

Однак фактично отриманий платником єдиного податку дохід визначається з урахуванням постанови НБУ №138.

Норми п. 5 Постанови №138 зобов'язують уповноважений банк здійснити обов'язковий продаж надходжень в іноземній валюті відповідно до вимог цієї постанови:

• без доручення клієнта;
• виключно наступного робочого дня після дня зарахування таких надходжень на розподільчий рахунок.

Тобто, фактично суб’єкт підприємництва отримає кошти на власний поточний рахунок лише після обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті.

Про те, як відобразити в обліку операції зарахування та обов’язкового продажу валюти, ми писали тут, а про те, як «єдиннику» визначити дохід при виручці у валюті - тут  та тут.

Зазначимо, що Постанова №138 набрала чинності з 14.12.2018 р. та діє до дня введення в дію Закону «Про валюту і валютні операції» тобто, до 07.02.2019 р.

Відповідно до пп. 296.1.3 ПКУ платники єдиного податку ІІІ групи (юрособи) використовують дані спрощеного бухобліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень п. 44.2, 44.3 ПКУ.

У абз. 3 п. 44.3 ПКУ зазначено, що юрособи – платники єдиного податку, які відповідають критеріям, визначеним пп. 3 п. 291.4 ПКУ, ведуть спрощений бухоблік доходів та витрат з метою обрахунку об'єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Методологічні засади формування в бухобліку інформації про операції в іноземних валютах в грошовій одиниці України визначає П(С)БО 21.

На виконання норм п. 5 П(С)БО 21 операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на початок дня, дати здійснення операції (дати визнання активів, зобов'язань, власного капіталу, доходів і витрат).

У абз. 2 п. 6 П(С)БО 21 зазначено, що сума авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, одержана від інших осіб у рахунок платежів для поставлення готової продукції, інших активів, виконання робіт і послуг, при включенні до складу доходу звітного періоду перераховується у валюту звітності із застосуванням валютного курсу на початок дня дати одержання авансу.

У п. 8 П(С)БО 21 вказано, що визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату балансу, а також на дату здійснення госпоперації в її межах або за всією статтею (відповідно до облікової політики).

Курсові різниці від перерахунку грошових коштів в іноземній валюті та інших монетарних статей про операційну діяльність відображаються у складі інших операційних доходів (витрат).

У бухгалтерському обліку операція, пов’язана з отриманням коштів від іноземного туриста (авансу у розмірі 500 дол. США в іноземній валюті, решту 3000 дол. США в національній валюті), відображаються так: