• Посилання скопійовано

Курсові різниці у юрособи - "єдинника": на яку дату розраховувати?

Підприємство (на єдиному податку) отримує валютний кредит, а також здійснює імпорт послуг згідно з договором. Чи включається до складу доходу сума позитивних курсових різність від заборгованості за кредитом та за договором імпорту послуг? На яку дату необхідно розраховувати курсові різниці?

Пунктом 10 П(С)БО 25 передбачено визнання доходів та витрат згідно з НП(С)БО, юрособами платниками ЄП та ведення спрощеної системи оподаткування.

То ж відповідно звернемось до положення, що регулює обрахунок курсових різниць (П(С)БО 21). Так згідно з цим положенням визначення  курсових різниць  за  монетарними статтями в іноземній  валюті  проводиться  на  дату балансу, а також на дату здійснення  господарської операції в її межах або за всією статтею (відповідно   до  облікової  політики).

Монетарні статті - статті балансу про грошові кошти,  а також про такі активи й зобов'язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів.

Так як валютний кредит, а також зобов’язання за договором імпорту послуг будуть погашатись у грошовому виразі – відповідно по даним заборгованостям курсові різниці розраховуються у порядку зазначеному вище.

Визначення поняття дата балансу наведено у п. 3 П(С)БО 6 – це дата,  на яку складений  баланс  підприємства. Звичайно датою балансу є кінець останнього дня звітного періоду. Оскільки підприємство подає фінзвітність раз на рік, датою балансу буде останній день звітного року і відповідно саме на цю дату необхідно проводити перерахунок курсових різниць. 

Тепер розберемось, чи включаються такі курсові різниці до оподатковуваного доходу платника єдиного податку. Згідно з п. 292.2 ПКУ доходом юрособи платника ЄП є будь-який дохід отриманий протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі. Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником ЄП акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Однак у випадку виникнення курсових різниць ніякого надходження коштів немає, то ж з цієї точки зору, позитивні курсові різниці не повинні були б включатись до доходу платника єдиного податку.

Однак, податківці завжди мали протилежну точку зору. Зокрема, ДФС у Дніпропетровській області висловлювала свою думку з цього приводу: "позитивне значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти включається до складу доходів такого платника податку. Від’ємне значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти не зменшує базу оподаткування єдиним податком".

Отже, найбільш безпечним варіантом буде включення позитивної курсової різниці до оподатковуваного єдиним податком доходу.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Горбовцов Станіслав

Рубрика: Спрощена система/Юрособи на єдиному податку

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Юрособи на єдиному податку»

  • Розбіжності доходу "єдинника", фінзвітності та ПДВ: як пояснити податковій?
    Як коректно обґрунтувати податковому органу, чому у юрособи - платника єдиного податку дохід у декларації платника єдиного податку та декларації з ПДВ не збігається з доходом у Звіті про фінансові результати та загальним обсягом виписаних ПН, з урахуванням різних правил визнання доходу за ПКУ та НП(С)БО і моменту виникнення ПДВ-зобов’язань?
    18.03.202651
  • Чи сплачує платник ЄП земельний податок за ділянку під виробничим приміщенням та під майбутню забудову?
    ТОВ - платник ЄП ІІІ групи має у власності дві земельні ділянки, а саме: 0,0801 га — із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, на якій планується будівництво виробничого цеху та 1,3813 га — із цільовим призначенням для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель, на якій розташована будівля бойні, що використовується у виробничій діяльності підприємства. Чи виникає у підприємства обов’язок щодо сплати земельного податку за зазначені земельні ділянки?
    18.03.202636
  • Передоплата на загальній системі, а відвантаження на ІІІ групі ЄП: як оподаткувати?
    Юрособа на загальній системі оподаткування (без ПДВ) отримала передоплату за матеріали, але відвантаження товару не відбулося. Згодом підприємство перейшло на спрощену систему оподаткування (ІІІ група ЄП, без ПДВ) і вже після переходу здійснює відвантаження товару за раніше отриманою передоплатою. Які податкові наслідки виникають у такій ситуації?
    17.03.202632
  • Застосування спрощеної системи оподаткування при реалізації нерезиденту товарів через маркетплейс Eatsy
    Автоматичне утримання комісії з виручки, передбачене маркетплейсом Eatsy, а саме зарахування на рахунок ЮО суми коштів, зменшеної на суму таких комісій, є розрахунком не у грошовій формі, що не дає права ЮО – платнику ЄП ІІІ групи застосовувати спрощену систему
    16.03.202628
  • Списання кредиторки юрособою на ЄП: фіндопомога, аванси та товари
    Підприємство (юрособа, платник єдиного податку ІІІ групи за ставкою 5%) проводить інвентаризацію розрахунків. Виявлено кредиторську заборгованість, за якою минув строк позовної давності: 1) за отриманою поворотною фіндопомогою; 2) за отримані, але не оплачені товари від постачальника; 3) за отриманий від покупця аванс. Чи потрібно включати суми таких списаних боргів до оподатковуваного доходу та сплачувати з них 5% єдиного податку?
    13.03.202659