Визначаємо доходи у платника єдиного податку та ПДВ

Доходом платника ЄП – юрособи є  будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юрособи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ – пп. 2 п. 292.1 ПКУ.

Дохід від операцій, що оподатковуються ПДВ за ставкою 20%

Відповідно до пп. 1 п. 292.11 ПКУ до доходу платника ЄП, що є платником ПДВ, не включається сума ПДВ у складі оплати за товари, роботи, послуги, постачання яких здійснюється в рамках операцій, оподатковуваних ПДВ за ставкою 20%.

Дохід від експортних операцій

Відповідно до п. 292.5 ПКУ дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на дату отримання такого доходу. Податківці з цього приводу висловлювались, зокрема, тут і тут>>>

Дохід від курсових різниць

Дохід від курсових різниць платника ЄП не є грошовим доходом і не передбачений нормами глави 1 розділу XIV ПКУ, але податківці вважають інакше. На їхню думку, позитивне значення курсових різниць від перерахунку інвалюти включається до доходів платника ЄП, а від’ємне значення не зменшує базу оподаткування єдиним податком.

Безнадійна кредиторська заборгованість

Відповідно до п. 292.3 ПКУ до суми доходу платника ЄП третьої групи, який є платником ПДВ за звітний період також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

У загальному випадку він становить три роки, хоча за домовленістю сторін цей період може бути продовжено (ч. 1 ст. 257, ст. 259 ЦКУ). Відлік позовної давності починають з моменту, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав або ж про те, хто таке право порушив (ст. 261 ЦКУ). Наприклад, у договорі купівлі-продажу зазначено строк, відведений для оплати товару покупцем. Якщо його порушено, то відлік строку позовної давності починається з дня, наступного за ним (ст. 253 ЦКУ). Якщо ж у договорі строк оплати не встановлено, то діє абз. 2 ч. 5 ст. 253 ЦКУ: за зобов’язаннями, строк виконання яких не визначено або визначено моментом вимоги, відлік позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред’явити вимогу про виконання зобов’язання, а якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, відлік позовної давності починається зі спливом цього строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦКУ, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлено або визначено моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а от боржник повинен виконати такий обов’язок у 7-денний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Сторони договору також можуть укласти додаткову угоду до договору і перенести строк виконання зобов’язань, та  строк позовної давності. Тому варто вести ретельний облік кредиторської заборгованості, дати її погашення та облік строків позовної давності. 

Сума списаної кредиторської заборгованості включається до доходу платника ЄП 3 групи та  платника ПДВ без врахування суми ПДВ, сплаченого у складі вартості раніше придбаних товарів (робіт, послуг) – пп. 1 п. 292.11 ПКУ.

Товари і послуги отримані безкоштовно (відсутні документи на деякі товари і послуги)

Відповідно до пп. 292.3 ПКУ до суми доходу платника ЄП включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).

Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику ЄП на відповідальне зберігання і використані таким платником ЄП.

Отже, ПКУ передбачає наявність документів на безоплатно отримані товари.

По-перше, письмові договора на безоплатно отримані товари (роботи, послуги) прямо вимагаються нормами ПКУ.

По-друге, факт передання товарів на відповідальне зберігання теж повинен підтверджуватись документально.

Щодо товарів та послуг, на отримання яких відсутні будь-які документи, ПКУ не говорить нічого. Але податківці вважають, що вартість таких товарів входить до складу доходів платника ЄП – юридичної особи. Звісно, виявити такі товари можна лише шляхом інвентаризації, під час якої буде з’ясовано, на які товари є документи, а на які – немає. 

Також платники ЄП – юрособи несуть відповідальність за неведення та незбереження документів первинного обліку відповідно до ст. 121 ПКУ. Кожна господарська операція має бути підтверджена відповідними первинними документами.