Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Пунктом 292.2 ст. 292 Податкового кодексу визначено, що при продажу основних засобів юридичними особами — платниками єдиного податку дохід визначається як сума коштів, отриманих від продажу таких основних засобів.
Якщо основні засоби продано після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.
Відповідно до пп. 296.1.3 п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу платники єдиного податку третьої групи — юридичні особи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 ст. 44 цього Кодексу.
Так, п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу встановлено, що юридичні особи — платники єдиного податку ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обчислення об’єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Земельні ділянки та капітальні витрати на поліпшення земель, не пов’язані з будівництвом, у бухгалтерському обліку згідно з п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Мінфіну України від 27.04.2000 р. №92 (далі — ПБО 7), класифікуються як основні засоби (підгрупи 5.1.1, 5.1.2 групи 5.1 «Основні засоби»).
Відповідно до п. 7 ПБО 7 придбані (створені) основні засоби (в тому числі земельні ділянки) зараховуються на баланс підприємства/установи за первісною вартістю. Перелік витрат, які включаються до первісної вартості об’єкта основних засобів, зазначено у п. 8 ПБО 7.
Залишкова вартість — різниця між первісною (переоціненою) вартістю необоротного активу і сумою його накопиченої амортизації (зносу) (п. 4 ПБО 7).
Водночас згідно з п. 22 цього ПБО вартість земельних ділянок не є об’єктом для нарахування амортизації в бухгалтерському обліку, тобто земельні ділянки не мають залишкової вартості.
Датою отримання доходу платника єдиного податку відповідно до п. 292.6 ст. 292 Податкового кодексу є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі.
Таким чином, у разі продажу земельної ділянки як окремого об’єкта власності юридична особа — платник єдиного податку має включити суму коштів, отриману від продажу такої земельної ділянки, до складу доходу у звітному періоді (кварталі) надходження цих коштів.
