• Посилання скопійовано

Облік курсової різниці на залишки валюти на корпоративній картці у платника ЄП

Юрособа, платник ЄП 3 групи, здійснює міжнародні перевезення. Як відображати курсові різниці, які виникають між датою поповнення балансу корпоративної карти і датою сплати за проїзд дорогами за кордоном?

Корпоративна картка насправді є корпоративним (бізнесовим) електронним платіжним засобом. А пластикова картка це лише форма носія такого платіжного засобу. Корпоративний рахунок – це рахунок, що належить підприємству, до якого за допомогою пластикової карти надається доступ довіреному (уповноваженому) працівнику. Тобто кошти на корпоративному рахунку – є коштами підприємства. Лише після того як працівником буде понесено витрат з оплатою за допомогою такої карти кошти будуть вважатися виданими під звіт і не належати підприємству.

Відповідно до п. 5 П(С)БО 21, операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на початок дня, дати здійснення операції (дати визнання активів, зобов'язань, власного капіталу, доходів і витрат). Підприємство може операції з безготівкових розрахунків в іноземній валюті відображати у валюті звітності у сумі, визначеній у документах банку, з урахуванням особливостей застосування банком валютного курсу на дату здійснення операції, у разі якщо це не суперечить вимогам податкового і митного законодавства в частині застосування валютного курсу.

Своєю чергою, згідно з п. 8 П(С)БО 21 визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводять у двох випадках:

  • на дату балансу;
  • а також на дату здійснення господарської операції в її межах або за всією статтею. Як розраховувати — у межах операції чи за всією статтею — зазначають в обліковій політиці (п. 8 П(С)БО 21).

Монетарні статті - статті балансу про грошові кошти,  а також про такі активи й зобов'язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів.

Датою балансу є дата, на яку складено баланс підприємства. Зазвичай, датою балансу є кінець останнього дня звітного періоду (п. 3 П(С)БО 6).

При цьому, зауважимо, що «річний» період встановлено лише для звітування, зокрема, до органів статистики. Водночас, платники ЄП, як і інші юрособи не звільняються від щоквартального складання (не подання!) фінансової звітності.

Тому для таких платників також датою балансу буде останній день періоду, за який складається фінансова звітність (кварталу, півріччя, 9 кварталів та рік).

Відповідно курсові різниці юрособі - платнику ЄП необхідно розраховувати щокварталу, а отже, щокварталу необхідно оподатковувати позитивну курсову різницю за залишками валюти на рахунку.

По суті, виходить, необхідно порівняти курс НБУ на дату надходження валюти на окремий рахунок з курсом на дату перерахування таких коштів за послуги.

Детальніше про це ми писали тут.

Що ж до дати господарської операції, то в даному випадку це буде дата перерахування валюти на корпоративний рахунок та подальше її списання на оплату послуг.

Такі курсові різниці є такими, що виникли в результаті операційної діяльності, а отже їх відображають у складі інших операційних доходів (витрат) на відповідних субрахунках:

  • Дт 314 Кт 714 (якщо різниця додатна)

або

  • Дт 945 Кт 314 (якщо різниця від’ємна).

Згідно з п. 3 НП(С)БО 1: операційна діяльність – це основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.

Таким чином, якщо мова про курсові різниці, що виникають за інвалютою, яка міститься на рахунку підприємства (в тому числі і «корпоративному»), й цими грошима підприємство розраховується послуги для ведення діяльності, то це операційна діяльність підприємства, а тому курсові різниці є операційними.

Щодо впливу на об’єкт оподаткування єдиним податком курсових різниць (які, безумовно, виникають в бухгалтерському обліку ЮО), то податківці  у своїх роз’ясненнях (зокрема, тут та тут) зазначали: юрособа – платник ЄП визначає курсові різниці від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції згідно з вимогами П(С)БО.

При цьому:

  • позитивне значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти включається до складу доходів такого платника податку;
  • а ось від’ємне значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти не зменшує базу оподаткування єдиним податком, оскільки у податковій декларації юридичної особи відображення витрат не передбачено.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс

Передплатити

Автор: Горбовцов Станіслав

Рубрика: Спрощена система/Юрособи на єдиному податку

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Юрособи на єдиному податку»

  • Розбіжності доходу "єдинника", фінзвітності та ПДВ: як пояснити податковій?
    Як коректно обґрунтувати податковому органу, чому у юрособи - платника єдиного податку дохід у декларації платника єдиного податку та декларації з ПДВ не збігається з доходом у Звіті про фінансові результати та загальним обсягом виписаних ПН, з урахуванням різних правил визнання доходу за ПКУ та НП(С)БО і моменту виникнення ПДВ-зобов’язань?
    18.03.202651
  • Чи сплачує платник ЄП земельний податок за ділянку під виробничим приміщенням та під майбутню забудову?
    ТОВ - платник ЄП ІІІ групи має у власності дві земельні ділянки, а саме: 0,0801 га — із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, на якій планується будівництво виробничого цеху та 1,3813 га — із цільовим призначенням для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель, на якій розташована будівля бойні, що використовується у виробничій діяльності підприємства. Чи виникає у підприємства обов’язок щодо сплати земельного податку за зазначені земельні ділянки?
    18.03.202636
  • Передоплата на загальній системі, а відвантаження на ІІІ групі ЄП: як оподаткувати?
    Юрособа на загальній системі оподаткування (без ПДВ) отримала передоплату за матеріали, але відвантаження товару не відбулося. Згодом підприємство перейшло на спрощену систему оподаткування (ІІІ група ЄП, без ПДВ) і вже після переходу здійснює відвантаження товару за раніше отриманою передоплатою. Які податкові наслідки виникають у такій ситуації?
    17.03.202632
  • Застосування спрощеної системи оподаткування при реалізації нерезиденту товарів через маркетплейс Eatsy
    Автоматичне утримання комісії з виручки, передбачене маркетплейсом Eatsy, а саме зарахування на рахунок ЮО суми коштів, зменшеної на суму таких комісій, є розрахунком не у грошовій формі, що не дає права ЮО – платнику ЄП ІІІ групи застосовувати спрощену систему
    16.03.202628
  • Списання кредиторки юрособою на ЄП: фіндопомога, аванси та товари
    Підприємство (юрособа, платник єдиного податку ІІІ групи за ставкою 5%) проводить інвентаризацію розрахунків. Виявлено кредиторську заборгованість, за якою минув строк позовної давності: 1) за отриманою поворотною фіндопомогою; 2) за отримані, але не оплачені товари від постачальника; 3) за отриманий від покупця аванс. Чи потрібно включати суми таких списаних боргів до оподатковуваного доходу та сплачувати з них 5% єдиного податку?
    13.03.202659