Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Корпоративна картка насправді є корпоративним (бізнесовим) електронним платіжним засобом. А пластикова картка це лише форма носія такого платіжного засобу. Корпоративний рахунок – це рахунок, що належить підприємству, до якого за допомогою пластикової карти надається доступ довіреному (уповноваженому) працівнику. Тобто кошти на корпоративному рахунку – є коштами підприємства. Лише після того як працівником буде понесено витрат з оплатою за допомогою такої карти кошти будуть вважатися виданими під звіт і не належати підприємству.
Відповідно до п. 5 П(С)БО 21, операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на початок дня, дати здійснення операції (дати визнання активів, зобов'язань, власного капіталу, доходів і витрат). Підприємство може операції з безготівкових розрахунків в іноземній валюті відображати у валюті звітності у сумі, визначеній у документах банку, з урахуванням особливостей застосування банком валютного курсу на дату здійснення операції, у разі якщо це не суперечить вимогам податкового і митного законодавства в частині застосування валютного курсу.
Своєю чергою, згідно з п. 8 П(С)БО 21 визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводять у двох випадках:
- на дату балансу;
- а також на дату здійснення господарської операції в її межах або за всією статтею. Як розраховувати — у межах операції чи за всією статтею — зазначають в обліковій політиці (п. 8 П(С)БО 21).
Монетарні статті - статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов'язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів.
Датою балансу є дата, на яку складено баланс підприємства. Зазвичай, датою балансу є кінець останнього дня звітного періоду (п. 3 П(С)БО 6).
При цьому, зауважимо, що «річний» період встановлено лише для звітування, зокрема, до органів статистики. Водночас, платники ЄП, як і інші юрособи не звільняються від щоквартального складання (не подання!) фінансової звітності.
Тому для таких платників також датою балансу буде останній день періоду, за який складається фінансова звітність (кварталу, півріччя, 9 кварталів та рік).
Відповідно курсові різниці юрособі - платнику ЄП необхідно розраховувати щокварталу, а отже, щокварталу необхідно оподатковувати позитивну курсову різницю за залишками валюти на рахунку.
По суті, виходить, необхідно порівняти курс НБУ на дату надходження валюти на окремий рахунок з курсом на дату перерахування таких коштів за послуги.
Детальніше про це ми писали тут.
Що ж до дати господарської операції, то в даному випадку це буде дата перерахування валюти на корпоративний рахунок та подальше її списання на оплату послуг.
Такі курсові різниці є такими, що виникли в результаті операційної діяльності, а отже їх відображають у складі інших операційних доходів (витрат) на відповідних субрахунках:
- Дт 314 Кт 714 (якщо різниця додатна)
або
- Дт 945 Кт 314 (якщо різниця від’ємна).
Згідно з п. 3 НП(С)БО 1: операційна діяльність – це основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.
Таким чином, якщо мова про курсові різниці, що виникають за інвалютою, яка міститься на рахунку підприємства (в тому числі і «корпоративному»), й цими грошима підприємство розраховується послуги для ведення діяльності, то це операційна діяльність підприємства, а тому курсові різниці є операційними.
Щодо впливу на об’єкт оподаткування єдиним податком курсових різниць (які, безумовно, виникають в бухгалтерському обліку ЮО), то податківці у своїх роз’ясненнях (зокрема, тут та тут) зазначали: юрособа – платник ЄП визначає курсові різниці від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції згідно з вимогами П(С)БО.
При цьому:
- позитивне значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти включається до складу доходів такого платника податку;
- а ось від’ємне значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти не зменшує базу оподаткування єдиним податком, оскільки у податковій декларації юридичної особи відображення витрат не передбачено.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 199 грн/міс
Передплатити
