• Посилання скопійовано

Облік курсової різниці на залишки валюти на корпоративній картці у платника ЄП

Юрособа, платник ЄП 3 групи, здійснює міжнародні перевезення. Як відображати курсові різниці, які виникають між датою поповнення балансу корпоративної карти і датою сплати за проїзд дорогами за кордоном?

Корпоративна картка насправді є корпоративним (бізнесовим) електронним платіжним засобом. А пластикова картка це лише форма носія такого платіжного засобу. Корпоративний рахунок – це рахунок, що належить підприємству, до якого за допомогою пластикової карти надається доступ довіреному (уповноваженому) працівнику. Тобто кошти на корпоративному рахунку – є коштами підприємства. Лише після того як працівником буде понесено витрат з оплатою за допомогою такої карти кошти будуть вважатися виданими під звіт і не належати підприємству.

Відповідно до п. 5 П(С)БО 21, операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на початок дня, дати здійснення операції (дати визнання активів, зобов'язань, власного капіталу, доходів і витрат). Підприємство може операції з безготівкових розрахунків в іноземній валюті відображати у валюті звітності у сумі, визначеній у документах банку, з урахуванням особливостей застосування банком валютного курсу на дату здійснення операції, у разі якщо це не суперечить вимогам податкового і митного законодавства в частині застосування валютного курсу.

Своєю чергою, згідно з п. 8 П(С)БО 21 визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводять у двох випадках:

  • на дату балансу;
  • а також на дату здійснення господарської операції в її межах або за всією статтею. Як розраховувати — у межах операції чи за всією статтею — зазначають в обліковій політиці (п. 8 П(С)БО 21).

Монетарні статті - статті балансу про грошові кошти,  а також про такі активи й зобов'язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів.

Датою балансу є дата, на яку складено баланс підприємства. Зазвичай, датою балансу є кінець останнього дня звітного періоду (п. 3 П(С)БО 6).

При цьому, зауважимо, що «річний» період встановлено лише для звітування, зокрема, до органів статистики. Водночас, платники ЄП, як і інші юрособи не звільняються від щоквартального складання (не подання!) фінансової звітності.

Тому для таких платників також датою балансу буде останній день періоду, за який складається фінансова звітність (кварталу, півріччя, 9 кварталів та рік).

Відповідно курсові різниці юрособі - платнику ЄП необхідно розраховувати щокварталу, а отже, щокварталу необхідно оподатковувати позитивну курсову різницю за залишками валюти на рахунку.

По суті, виходить, необхідно порівняти курс НБУ на дату надходження валюти на окремий рахунок з курсом на дату перерахування таких коштів за послуги.

Детальніше про це ми писали тут.

Що ж до дати господарської операції, то в даному випадку це буде дата перерахування валюти на корпоративний рахунок та подальше її списання на оплату послуг.

Такі курсові різниці є такими, що виникли в результаті операційної діяльності, а отже їх відображають у складі інших операційних доходів (витрат) на відповідних субрахунках:

  • Дт 314 Кт 714 (якщо різниця додатна)

або

  • Дт 945 Кт 314 (якщо різниця від’ємна).

Згідно з п. 3 НП(С)БО 1: операційна діяльність – це основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.

Таким чином, якщо мова про курсові різниці, що виникають за інвалютою, яка міститься на рахунку підприємства (в тому числі і «корпоративному»), й цими грошима підприємство розраховується послуги для ведення діяльності, то це операційна діяльність підприємства, а тому курсові різниці є операційними.

Щодо впливу на об’єкт оподаткування єдиним податком курсових різниць (які, безумовно, виникають в бухгалтерському обліку ЮО), то податківці  у своїх роз’ясненнях (зокрема, тут та тут) зазначали: юрособа – платник ЄП визначає курсові різниці від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції згідно з вимогами П(С)БО.

При цьому:

  • позитивне значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти включається до складу доходів такого платника податку;
  • а ось від’ємне значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти не зменшує базу оподаткування єдиним податком, оскільки у податковій декларації юридичної особи відображення витрат не передбачено.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс

Передплатити

Автор: Горбовцов Станіслав

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Спрощена система/Юрособи на єдиному податку

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Юрособи на єдиному податку»

  • Чи є порушенням спрощеної системи отримання ЮО – платником ЄП кешбеку?
    Не буде вважатися порушенням умов перебування на спрощеній системі оподаткування отримання ЮО – платником єдиного податку, яка є Учасником програми лояльності «еDilo - B2B Factoring. Cash-back», суми кешбеку
    29.09.202528
  • Страхове відшкодування для ТОВ на ЄП: що з оподаткуванням?
    Чи включається сума страхового відшкодування за пошкоджені основні засоби до складу доходу юрособи – платника єдиного податку ІІІ групи (без ПДВ)? Якщо так, чи підлягає така сума оподаткуванню єдиним податком за ставкою 5% та військовим збором 1%?
    24.09.202541
  • Купівля-продаж ОВДП юрособою на єдиному податку
    Чи може юрособа — платник ЄП (5%) придбати облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) на вторинному ринку? Чи буде така операція вважатися фінансовим посередництвом, що є підставою для анулювання статусу платника ЄП? Який КВЕД має бути в наявності для здійснення цих операцій?
    17.09.202539
  • Чи може ТОВ на ІІІ групі ЄП надавати послуги з реклами в інтернеті?
    ТОВ – платник єдиного податку ІІІ групи планує отримувати доходи за розміщення реклами в інтернеті на своїх ресурсах (сайті, телеграм-каналі). Чи має він на це право? Чи потрібні для цього якісь дозволи? Які особливості оподаткування?
    29.08.202597
  • Ліміт доходу юрособи при переході на єдиний податок ІІІ групи
    Підприємство (платник ПДВ) у І кварталі 2025 року працювало на загальній системі оподаткування, а з ІІ кварталу перейшло на єдиний податок ІІІ групи. Який граничний обсяг доходу для перебування на спрощеній системі слід застосовувати до кінця 2025 року: повний річний ліміт чи розрахований пропорційно кількості кварталів на єдиному податку?
    26.08.202558