Як часто «єдинник» має визначати курсові різниці?

Як зазначено у пп. 296.1.3 ПКУ, платники єдиного податку третьої групи (юрособи) використовують дані спрощеного бухобліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пп. 44.2, 44.3 ПКУ.

Для юрособи - платника єдиного податку доходом є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пп. 292.3 ПКУ (пп. 2 пп. 292.1 ПКУ).

При цьому, податківці вже стало притримуються підходу, що позитивне значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти включається до складу доходів такого платника податку. Від’ємне значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти не зменшує базу оподаткування єдиним податком. Більш детально це питання ми розглядали тут та тут.

Коли розраховуються курсові різниці?

Відповідно до п. 8 П(С)БО 21, визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції в її межах або за всією статтею (відповідно до облікової  політики):

• для визначення курсових різниць на дату балансу застосовується валютний курс на кінець дня дати балансу;
• при визначенні курсових різниць на дату здійснення господарської операції застосовується валютний курс на початок дня дати здійснення операції.

Згідно з визначенням, наведеним у П(С)БО 6, дата балансу — дата, на яку складений баланс підприємства. Звичайно датою балансу є кінець останнього дня звітного періоду.

Дата балансу у платника ЄП

Відповідно до пп. 294.1 ПКУ податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал. Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.

Крім того, не зважаючи на те, що платники ЄП ведуть спрощений бухгалтерський облік, вони зобов'язані притримуватись вимог Закону про бухоблік, пунктом 1 ст. 13 якого передбачено, що звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна фінансова звітність складається за результатами першого кварталу, першого півріччя, дев’яти місяців. Крім того, відповідно до облікової політики підприємства фінансова звітність може складатися за інші періоди.

Також варто звернути увагу, що п. 2 Порядку №419 встановлено, що підприємства, які складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за НП(С)БО складають проміжну фінансову звітність, яка охоплює відповідний період (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців), наростаючим підсумком з початку звітного року у складі балансу та звіту про фінансові результати.

Своєю чергою, підприємства, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства, подають відповідним органам скорочену за показниками річну фінансову звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати.

Тобто «річний» період встановлено лише для звітування, зокрема, до органів статистики. Водночас, платники ЄП, як і інші юрособи не звільняються від щоквартального складання (не подання!) фінансової звітності.

Тому для таких платників також датою балансу буде останній день періоду, за який складається фінансова звітність (кварталу, півріччя, 9 кварталів та рік).

Відповідно курсові різниці юрособі - платнику ЄП необхідно розраховувати щокварталу, а отже, щокварталу необхідно оподатковувати позитивну курсову різницю за залишками валюти на рахунку.