Реєстрація платником ПДВ при переході з ЄП на загальну у 2026 році: критерії та ризики

Повне питання: ФОП перебував на єдиному податку (3 група) з червня 2023 року по червень 2025 року, з липня 2025 року перейшов на загальну систему оподаткування і припинив надання послуг в межах обраних видів діяльності. У вересні 2025 року ФОП отримав лист від ДПС щодо порушення порядку реєстрації платником ПДВ.

Коли ФОП, що перейшов з ЄП (без ПДВ) на загальну систему оподаткування, має враховувати умову про необхідність реєструватися платником ПДВ?

Що у своїй підприємницькій діяльності має перевірити ФОП, щоб надати обгрунтовану відповідь на лист ДПС щодо реєстрації/нереєстрації платником ПДВ?

Нормативна база

Обов’язок реєстрації платником ПДВ передбачено в п. 181.1. ст. 181 Податкового кодексу України (далі ПКУ): у разі, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.

Коли ФОП, що перейшов з ЄП (без ПДВ) на загальну систему оподаткування, має враховувати умову про необхідність реєструватися платником ПДВ?

Для платників єдиного податку 3 групи за ставкою 5% реєстрація платником ПДВ не передбачена, навіть коли обсяг оподаткованих для цілей ПДВ операцій перевищить поріг в 1 млн грн.

ФОП, який обрав групу єдиного податку без реєстрації платником ПДВ, під час відмови від спрощеної системи оподаткування, має  врахувати вимогу п. 181.1 ПКУ про реєстрацію платником ПДВ в обов’язковому порядку, навіть за умови, що господарська діяльність не буде вестись і об’єкт оподаткування не виникатиме.

Відповідно п. 183.4 ст. 183 ПКУ, у разі обов’язкової реєстрації особи як платника ПДВ, реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у ст. 181 ПКУ.

Таким чином, ФОПу, слід грунтовно опрацювати розділ V ПКУ «Податок на додану вартість» та за останні 12 місяців провести аналіз на відповідність вимогам п. 181.1 ПКУ:

-  чи підлягають оподаткуванню ПДВ операції, що проводилися в межах підприємницької діяльності (постачання товарів/послуг);

- суму отриманих/задекларованих доходів порівняти з межею 1000000 гривень.

Якщо обсяг здійснених операції перевищує встановлений поріг та діяльність підлягає оподаткуванню, або операції відносяться до звільнених, виконання вимоги про реєстрацію платником ПДВ є обов’язковим, навіть попри те, що строк реєстрації платником ПДВ пропущено і реєстрація відбудеться, наприклад, в місяці отримання запиту від ДПС.

Враховуючи, що діяльність не велась, починаючи з першого місяця перебування на загальній системі оподаткування, фінансові ризики відсутні, адже відсутній об’єкт оподаткування та декларування, тобто звітність з ПДВ законно може не подаватися.

Натомість, формування податкових декларації з податку на додану вартість, починаючи з місяця реєстрації (якщо реєстрація з 1-ого числа місяця, або за проміжок часу, що перевищує місяць, якщо реєстрація не з початку місяця) є бажаною та раціональною дією з двох причин:

1. Декларація — є інформаційним повідомленням для контролюючих органів про стан справ у ФОПа, її дані співставляються з даними інших контрагентів в електронних базах на відповідність даних та з метою виявлення відхилень.
2. Декларація запускає відлік строку позовної давності, якщо вона подана і прийнята.

Рішення про подання декларації приймаються платником податку індивідуально.

Що у своїй підприємницькій діяльності має перевірити ФОП, щоб надати обгрунтовану відповідь на лист ДПС щодо реєстрації/нереєстрації платником ПДВ?

Вимогу податкової служби про надання інформації та її документального підтвердження, згідно ст. 78 ПКУ, на підставі проведеного аналізу власної діяльності ФОПа, варто задовольнити шляхом надання листа-пояснення після реєстрації платником ПДВ, якщо такий обов’язок виник, але в строк надання пояснень — протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Наприклад: «З 03 жовтня 2025 року я зареєстрований як платник ПДВ, що підтверджується інформацією з Електронного кабінету платника.

На підтвердження вищезазначеної інформації надаю копії документів згідно переліку, наведеного в Запиті (копії виписок, копія Книги обліку доходів тощо)».

Якщо ж діяльність ФОПа не підлягає оподаткуванню ПДВ, або в ДПС помилилися з підрахунками, то, тим паче, слід відповісти та обґрунтувати відсутність необхідності реєструватися платником ПДВ.

Висновки:

• Обов’язок ПДВ-реєстрації для ФОПа виникає з моменту переходу із ЄП (5%) на загальну систему: з цієї дати він уже не користується винятком п. 181.1 ПКУ для спрощенців і має оцінювати «мільйонний» критерій за останні 12 місяців оподатковуваних постачань.
• Для відповіді ДПС ФОП має проаналізувати за останні 12 місяців: чи були операції, що є об’єктом ПДВ (оподатковувані/звільнені постачання), та чи перевищили вони 1 млн грн без ПДВ; у разі перевищення слід зареєструватися платником ПДВ (навіть із запізненням) і, за потреби, подати «нульові» декларації з моменту реєстрації.
• Якщо після переходу на загальну систему фактична діяльність не велась і об’єкта ПДВ не було, фінансові ризики відсутні, але на запит ДПС необхідно надати письмові пояснення й документи протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту, обґрунтувавши відсутність або наявність обов’язку ПДВ-реєстрації.