Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Перш за все слід сказати, що така ситуація не передбачена нормами ПКУ для спрощеної системи оподаткування.
Згідно з пп. 291.6 ПКУ, платники єдиного податку першої — третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).
Iз цього випливає, що платники єдиного податку не мають права погашати заборгованість за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) іншим способом, ніж грошовим. Тобто здійснювати взаємозалік заборгованостей заборонено.
В даному випадку неможливо визначити дату нарахування єдиного податку, оскільки:
- Коли на рахунок надійшла грошова сума гарантованого забезпечення, вона не вважалася оподатковуваним доходом для цілей єдиного податку;
- Коли виникли підстави вважати цю суму доходом (тобто коли раніше отримана сума зарахована в рахунок орендної плати та штрафу), то був відсутній факт надходження коштів на рахунок.
Перелік негрошових доходів, які оподатковуються єдиним податком, наведено у пп. 292.3 ПКУ та пп. 292.6 ПКУ. Такий випадок, як зарахування раніше отриманих сум в рахунок доходу платника єдиного податку, нормами ПКУ не передбачений.
Про негрошові розрахунки "єдинників" ми писали тут та тут.
Зокрема, юридичні особи - платники єдиного податку третьої групи не мають права здійснювати бартерні операції, в тому числі погашати заборгованість за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) іншим способом ніж грошовим.
Відповідно до пп. 4 пп. 298.2.3 ПКУ платники єдиного податку зобов'язані перейти на загальну систему у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пп. 291.6 ПКУ, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків.
Тому, на нашу думку, таке зарахування підприємству-"єдиннику" проводити не можна. Потрібно повернути суму гарантованого забезпечення орендарю, і отримати від нього зустрічний платіж з орендної плати та штрафу у грошовій формі. Тоді датою отримання доходу буде дата отримання зустрічного платежу від орендаря.
Якщо такий варіант є неприйнятним (приміром, немає впевненості у тому, що орендар проведе зустрічний платіж), тоді можна визнати дохід на дату отримання гарантованого забезпечення «заднім числом»: так, як начебто класифікація платежу як забезпечувального тоді була помилковою. Звісно, це потребує донарахування єдиного податку за той період, в якому отримано забезпечувальний платіж, шляхом подання уточнюючої декларації або виправлення цієї помилки в поточній декларації.
Проте звертаємо увагу, що цей варіант не є коректним, адже зміни робляться «заднім числом». Найкраще – це зробити грошові перекази: повернути орендарю забезпечувальний платіж та отримати від нього орендну плату та штраф в грошовій формі.
Податкових наслідків з ПДВ таке зарахування не спричиняє, так само, як і проведення грошових транзакцій: оплата за оренду буде «другою подією», а штрафна санкція не оподатковується ПДВ.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 199 грн/міс
Передплатити
