• Посилання скопійовано

Які податки слід сплатити юрособі-"єдиннику" при отриманні послуг від нерезидентів?

Яким чином здійснюється оподаткування виплати за послуги (інформаційні послуги, виготовлення на замовлення відео, рекламні послуги) нерезиденту-фізособі та нерезиденту-юрособі юридичною особою-резидентом платником єдиного податку, неплатником ПДВ?

Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.

Оподаткування доходів фізичної особи – нерезидента

Згідно з ст. 837 ЦКУ за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду відноситься до договорів цивільно-правового характеру (ЦПХ).

Як раніше зазначали податківці, якщо фізособа-нерезидент планує отримувати доходи від підприємств, що знаходяться на території України, вона повинна (особисто чи через законного представника) подати відповідному контролюючому органу облікову картку фізособи-платника податків (за формою №1-ДР), яка і буде заявою про реєстрацію в Держреєстрі.

Після проведення реєстрації нерезиденти повинні надавати інформацію про свій реєстраційний номер облікової картки фізичним та юридичним особам, що виплачують їм доходи.

 

 ПДФО та військовий збір

Оподаткування доходів, отриманих фізособами – нерезидентами, регламентується п. 170.10 ПКУ, де визначено, що доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами ПКУ).

Якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту резидентом – юридичною або самозайнятою фізичною особою, такий резидент вважається податковим агентом нерезидента щодо таких доходів. Під час укладення договору з нерезидентом, умови якого передбачають отримання таким нерезидентом доходу з джерелом його походження в Україні, резидент зобов’язаний зазначити у договорі ставку податку, що буде застосована до таких доходів. Це правило стосується як ПДФО, так і військового збору.

Оподаткованим доходом для такої фізособи є винагорода за надані послуги. Ставка ПДФО становить 18% бази оподаткування щодо доходів, нарахованих у т. ч., але не виключно у формі зарплати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за договорами ЦПХ. Отже, доходи, одержані нерезидентами у вигляді винагород, які виплачуються за договорами ЦПХ, оподатковуються ПДФО за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%. Базою оподаткування є нарахована сума такої винагороди.

Разом з цим можна врахувати положення конвенції про уникнення подвійного оподаткування, якщо Україна ратифікувала таку конвенцію з країною нерезидента. Як правило, такі конвенції регулюють лише оподаткування податком на доходи фізосіб. Тож, на нашу думку, конвенція не звільнятиме від оподаткування ЄСВ та військовим збором такого доходу.

 

ЄСВ

Платниками ЄСВ є роботодавці, які використовують працю фізосіб на умовах трудового договору чи за договорами ЦПХ, крім договорів ЦПХ, укладених з фізособою — підприємцем, якщо надавані послуги або виконувані роботи відповідають видам діяльності згідно з відомостями з ЄДР (абз. 2 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ).

Базою нарахування ЄСВ є сума нарахованої кожній застрахованій особі зарплати за видами виплат, які включають основну та додаткову зарплату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у т. ч. у натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону про оплату праці, та сума винагороди фізособам за надання послуг за договорами ЦПХ (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ).

Отже, при виплаті підприємством винагороди за договором ЦПХ нерезиденту, ЄСВ сплачується на загальних підставах (за ставкою 22%), оскільки ніяких виключень щодо фізосіб – нерезидентів п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ не містить, а вимагає включати в базу нарахування ЄСВ "суму винагороди фізичним особам за надання послуг за договорами ЦПХ".

 

Оподаткування доходів юридичної особи – нерезидента

Податок на доходи нерезидентів

Особливості оподаткування доходів нерезидентів визначені п. 141.4 ПКУ. Перелік доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, які підлягають оподаткуванню відповідно до пп. 141.4 ПКУ, наведений у пп. 141.4.1 ПКУ.

Зокрема, у пп. «к» пп. 141.4.1 ПКУ наведені  інші доходи від провадження нерезидентом господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту (постійному представництву іншого нерезидента) від такого нерезидента, у тому числі вартості послуг із міжнародного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

За умовами запитання, нерезидент надає інформаційні послуги, виготовлення на замовлення відео, рекламні послуги, які є доходами доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості наданих послуг. Тож до таких доходів п. 141.4 ПКУ не застосовується і податок на доходи нерезидентів з них не утримується.

 

ПДВ

Відповідно пп. "б" ст. 185.1 ПКУ "об’єктом оподаткування є постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ". У свою чергу, "місце постачання  для   консультаційних послуг (ст.186.3 ПКУ)  є місце, у якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання"Особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг.

При цьому отримувач послуг — платник податку у порядку, визначеному ст. 201 ПКУ, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку. Така податкова накладна підлягає обов’язковій реєстрації в ЄРПН. Якщо отримувача послуг зареєстровано як платника ПДВ, сума нарахованого ПДВ включається до складу податкових зобов’язань у декларації за відповідний звітний період – див. ст. 208.3 ПКУ.

У таких ПН у рядку "Індивідуальний податковий номер постачальника (продавця)" проставляється умовний ІПН "500000000000", а у рядку "Постачальник (продавець)" зазначаються найменування (П.І.Б.) нерезидента та через кому - країна, у якій зареєстрований продавець (нерезидент). У рядках, відведених для заповнення даних покупця, отримувач (покупець) зазначає власні дані.

Такий ПДВ сплачують всі суб’єкти господарювання, які придбавають оподатковувані послуги у нерезидента, в тому числі і платники ЄП, які є неплатниками ПДВ, юрособи та ФОП. Також не має значення, чи є нерезидент фізособою чи юрособою.

Більш докладно ми про це писали туттут та тут.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 199 грн/міс

Передплатити

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Спрощена система/Юрособи на єдиному податку

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Юрособи на єдиному податку»

  • Безповоротна фінансова допомога юрособі на ЄП ІІІ групи у 2026 році: дохід і ризики (аудіоверсія)
    Юридична особа — платник єдиного податку ІІІ групи без ПДВ, основний КВЕД 63.91, отримує на поточний рахунок добровільні пожертвування від фізичних і юридичних осіб для реалізації соціального проєкту та статутної діяльності. Чи включаються такі суми до доходу платника ЄП і до граничного ліміту, а також чи створює їх отримання ризик втрати права на спрощену систему оподаткування?
    14.05.202632
  • Товарний кредит для аграрія: чи є ризики для IV групи?
    Сільськогосподарське підприємство — платник єдиного податку IV групи планує передати іншому сільгоспвиробнику (також платнику ЄП IV групи) пшеницю власного виробництва у кількості 1000 тонн на умовах відстрочення оплати (товарний кредит). Виникають питання щодо правомірності такої операції та її впливу на перебування на спрощеній системі. Чи може платник ЄП IV групи надати товарний кредит у вигляді пшениці іншому платнику ЄП IV групи?
    06.05.202638
  • Уточнення частки сільгосптоваровиробництва при збільшенні площі у 2026 році
    Платник єдиного податку 4-ї групи подав уточнюючу декларацію у зв’язку зі збільшенням площі сільськогосподарських угідь. Чи потрібно одночасно подавати уточнюючий розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва?
    30.04.202636
  • Держпідтримка у 2026 році: дохід і вплив на сільгоспчастку (ЄП 4 групи)
    Сільськогосподарське підприємство — платник єдиного податку 4-ї групи отримує компенсацію відсотків за кредитом за програмою «5-7-9» (постанова КМУ №28) та 25% вартості сільгосптехніки (постанова КМУ №130). Чи включаються ці суми до доходу та до рядка 3.1 Розрахунку сільгоспчастки, і чи впливають вони на її розмір?
    30.04.202625
  • Амортизація відеокамери на рахунку 112 у юрособи-єдинника 3 групи у 2026 році (аудіоверсія)
    Юридична особа на спрощеній системі оподаткування (3 група, без ПДВ) оприбуткувала відеокамеру як малоцінний необоротний матеріальний актив на рахунок 112, але не нарахувала амортизацію. Чи допускається ненарахування амортизації такого об’єкта в бухгалтерському обліку відповідно до вимог НП(С)БО 7 у 2026 році?
    29.04.2026625