Як зазначено у пп. 296.1.3 ПКУ, платники єдиного податку третьої групи (юрособи) використовують дані спрощеного бухобліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пп. 44.2, 44.3 ПКУ.
Для юрособи - платника єдиного податку доходом є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пп. 292.3 ПКУ (пп. 2 пп. 292.1 ПКУ).
При цьому, податківці вже стало притримуються (зокрема, тут і тут) підходу, що позитивне значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти включається до складу доходів такого платника податку. Від’ємне значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти не зменшує базу оподаткування єдиним податком. Крім того, питання розрахунку курсових різниць платником ЄП ми розглядали у нашій попередній консультації
Тобто, «єдинник» як і звичайна юрособа, розраховує курсові різниці за правилами П(С)БО – як позитивні, так і від’ємні. Проте на оподаткування впливають лише позитивні курсові різниці, в тому числі і ті, що розраховуються на дату балансу (на кінець кожного кварталу).
Відповідно до п. 8 П(С)БО 21, визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції в її межах або за всією статтею (відповідно до облікової політики):
- для визначення курсових різниць на дату балансу застосовується валютний курс на кінець дня дати балансу;
- при визначенні курсових різниць на дату здійснення господарської операції застосовується валютний курс на початок дня дати здійснення операції.
Згідно з визначенням, наведеним у П(С)БО 6, дата балансу — дата, на яку складений баланс підприємства. Звичайно датою балансу є кінець останнього дня звітного періоду.
Тобто до доходу підприємство включає дохід від курсових різниць, що виник в межах окремого кварталу. При цьому, фактично при визначенні курсової різниці по валюті на рахунку на дату кварталу порівнюватись буде курс на попередню дату балансу та на поточну дату балансу, оскільки якщо порівнювати кінець кварталу і початок року це призведе до задвоєння суми доходу (тобто повторного включення у другому кварталі доходу від курсової різниці за перший квартал).
Розглянемо умовний приклад:
|
залишок на 31.12.2019 1000,00 євро по курсу 26,422 |
|
|
залишок на 31.03.2020 1000,00 євро по курсу 30,9617 |
виникає дохід за 1 квартал 2020 4539,70 грн (1000*26,422-1000*30,9617) |
|
залишок на 30.06.2020 1000,00 євро по курсу 29,95 |
виникає збиток за 2 квартал 2020 1011,70 грн (1000*30,9617-1000*29,95) |
|
залишок на 30.09.2020 1000,00 $ по курсу 33,1309 |
виникає дохід за 3 квартал 2020 3180,90 грн (1000*29,95-1000*33,1309) |
|
залишок на 31.12.2020 1000,00 євро по курсу 34,7396 |
виникає дохід за 4 квартал 2020 1608,70 грн (1000*33,1309-1000*34,7396) |
Оскільки збитки не впливають на базу оподаткування єдиним податком, то за рік від курсових різниць виникає дохід: 4539,70 (у І кварталі)+3180,90(у ІІІ кварталі)+ 1608,70 (у IV кварталі)= 9329,30 грн.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс
Передплатити
