• Посилання скопійовано

Використання платіжних терміналів підприємствами - «єдиноподатниками»

Чи потрібно використовувати платіжний термінал юридичній особі на єдиному податку? У яких випадках термінал не є обов'язковим?

Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.

Як зазначено у Постанові №878, платіжні термінали (для проведення через них розрахунків за допомогою платіжних карток) слід застосовувати під час розрахунків суб'єктам господарювання (враховуючи суб'єктів малого підприємництва, до яких, зокрема, і належать платники ЄП), які провадять діяльність у сфері продажу товарів, громадського харчування та послуг, використовують відповідно до закону РРО та здійснюють господарську діяльність у населених пунктах із кількістю жителів від 25 тис. осіб. Ці вимоги Постанови №878 у повному обсязі почали діяти з 01.01.2012 р.


Згідно з п. 1 ст. 3 Закону про РРО, СГ, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи касові апарати з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом про РРО, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі — РК).

Під розрахунковою операцією розуміють приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видачу готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати у безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів до банку покупця (ст. 2 Закону про РРО).

У загальному випадку юрособи — платники ЄП при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані застосовувати РРО при проведенні розрахункових операцій (про винятки — далі). А виходячи з норм Постанови №878, якщо юрособа на ЄП зобов'язана згідно із Законом про РРО застосовувати при розрахунках касові апарати, то загалом їй потрібно придбати платіжний термінал.

При цьому врахуйте, що кількість платіжних терміналів має становити не менш ніж 50% кількості РРО (п. 1 Постанови №878). Отже, якщо є хоча б один РРО, — має бути і платіжний термінал.

Та все-таки із загальних правил Постанови №878 є винятки. Платіжний термінал не обов'язково використовувати:

1) у закладах громадського харчування закритого типу, які обслуговують певний контингент споживачів, зокрема особовий склад Збройних сил та інших військових формувань, студентів, учнів та викладачів вищих, професійно-технічних, загальноосвітніх навчальних закладів, працівників промислових підприємств (п. 2 Постанови №878);

2) на підприємствах торгівлі з торговельною площею до 20 кв. м (крім автозаправних станцій) (п. 1 Постанови №878).

А ще, як ми вже зазначили вище, виходячи з норм п. 1 та п. 2 Постанови №878, платіжний термінал не потрібен тим юрособам — платникам ЄП, які використовують при розрахунках РРО, розміщені на території населених пунктів із кількістю жителів менше 25 тис. осіб. Добре, якщо можна чітко встановити, скільки саме населення у місті. А якщо ні, — радимо СГ звернутися до місцевого органу влади або до статуправління й отримати офіційний документ (лист, виписку, довідку) із зазначенням кількості населення.

До речі, у ЄБПЗ, підкатегорія 07.07, з'явилося роз'яснення, в якому податківці наголошують: Законом про платіжні системи не передбачено звільнення окремих СГ від обов'язкового приймання електронних платіжних засобів, а отже, приймати електронні платіжні засоби зобов'язані всі СГ. Та не забуваймо, що роз'яснення ЄБПЗ не мають нормативної сили. Тож, на нашу думку, норми Постанови №878 щодо звільнення від застосування платіжного термінала діють повною мірою.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Спрощена система/Юрособи на єдиному податку

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Юрособи на єдиному податку»

  • Безповоротна фінансова допомога юрособі на ЄП ІІІ групи у 2026 році: дохід і ризики (аудіоверсія)
    Юридична особа — платник єдиного податку ІІІ групи без ПДВ, основний КВЕД 63.91, отримує на поточний рахунок добровільні пожертвування від фізичних і юридичних осіб для реалізації соціального проєкту та статутної діяльності. Чи включаються такі суми до доходу платника ЄП і до граничного ліміту, а також чи створює їх отримання ризик втрати права на спрощену систему оподаткування?
    Сьогодні 08:162
  • Товарний кредит для аграрія: чи є ризики для IV групи?
    Сільськогосподарське підприємство — платник єдиного податку IV групи планує передати іншому сільгоспвиробнику (також платнику ЄП IV групи) пшеницю власного виробництва у кількості 1000 тонн на умовах відстрочення оплати (товарний кредит). Виникають питання щодо правомірності такої операції та її впливу на перебування на спрощеній системі. Чи може платник ЄП IV групи надати товарний кредит у вигляді пшениці іншому платнику ЄП IV групи?
    06.05.202637
  • Уточнення частки сільгосптоваровиробництва при збільшенні площі у 2026 році
    Платник єдиного податку 4-ї групи подав уточнюючу декларацію у зв’язку зі збільшенням площі сільськогосподарських угідь. Чи потрібно одночасно подавати уточнюючий розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва?
    30.04.202636
  • Держпідтримка у 2026 році: дохід і вплив на сільгоспчастку (ЄП 4 групи)
    Сільськогосподарське підприємство — платник єдиного податку 4-ї групи отримує компенсацію відсотків за кредитом за програмою «5-7-9» (постанова КМУ №28) та 25% вартості сільгосптехніки (постанова КМУ №130). Чи включаються ці суми до доходу та до рядка 3.1 Розрахунку сільгоспчастки, і чи впливають вони на її розмір?
    30.04.202625
  • Амортизація відеокамери на рахунку 112 у юрособи-єдинника 3 групи у 2026 році (аудіоверсія)
    Юридична особа на спрощеній системі оподаткування (3 група, без ПДВ) оприбуткувала відеокамеру як малоцінний необоротний матеріальний актив на рахунок 112, але не нарахувала амортизацію. Чи допускається ненарахування амортизації такого об’єкта в бухгалтерському обліку відповідно до вимог НП(С)БО 7 у 2026 році?
    29.04.2026616