Крадіжка зерна у платника «єдинника» ІV групи: які наслідки?

Бухоблік

Бухоблік при списанні товару у зв’язку із викраденням ми детально описали тут. Оскільки при відповідальному зберіганні товар залишається в обліку власника, але в аналітичному обліку відображається переведення такого товару на відповідальне зберігання - Дт 281/товари на зберіганні Кт 281, то списується на витрати саме Дт 281/товари на зберіганні – Дт 947 Кт 281/товари на зберіганні.

ПДВ

У цьому ж матеріалі також роз'яснено особливості нарахування ПДВ при викраденні товару.

Так, якщо викрадено власну продукцію підприємства, то податкові зобов'язання з ПДВ слід нарахувати на суму податкового кредиту, який було визначено при придбанні інших товарів, послуг, використаних для виробництва продукції, а не на договірну ціну.

Втім, у випадках, коли особливості обліку та/або специфіка діяльності платника податку не дають можливості визначити таку вартість, донарахування податкових зобов'язань згідно з пп. 198.5 ПКУ здійснюється виходячи із звичайної ціни самостійно виготовленої продукції, у зв'язку із списанням якої здійснюється таке донарахування.

Саме про таке нарахування ПЗ з ПДВ податківці зазначали в консультації від 14.09.2018 р. №4040/6/99-99-15-03-02-15/ІПК у випадку зі списанням самостійно виготовленої продукції, про що ми також говорили тут, та у ІПК від 26.04.2019 р. №1858/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

Вважаємо, що такі роз’яснення мають застосовуватися й до ситуації із списанням самостійно виготовленої продукції у зв’язку з неможливістю її використання у господарській діяльності внаслідок крадіжки. Також заради уникнення непорозумінь із контролюючими органами із цього приводу радимо отримати власну ІПК, виклавши у зверненні вищенаведені норми та роз’яснення податківців.

Єдиний податок

Відповідно до пп. 298.8.4 ПКУ у разі, коли у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва становить менш як 75%, сільськогосподарський товаровиробник сплачує податки у наступному податковому (звітному) році на загальних підставах.

Якщо така частка не перевищує 75% у зв'язку із виникненням обставин непереборної сили у попередньому податковому (звітному) році, до платника податку в наступному податковому (звітному) році зазначена вимога не застосовується.

Такі платники податку для підтвердження статусу платника єдиного податку подають податкову декларацію разом із рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад про наявність обставин непереборної сили та перелік суб'єктів господарювання, що постраждали внаслідок таких обставин.

Таким чином, у ПКУ передбачено єдиний варіант, якщо СГ бажає залишитися на спрощеній системі оподаткування, якщо частка с/г товаровиробництва становить менше ніж 75% - це подання разом із декларацією рішення обласної ради про наявність обставин непереборної сили та перелік суб'єктів господарювання, що постраждали внаслідок таких обставин.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 09.01.2015 р. №106/05-5.4 форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, зокрема, протиправні дії третіх осіб тощо. Тобто вважаємо, що сюди також належать й крадіжки.

Керуючись ст. 43 Закону про місцеве самоврядування в Україні обласна рада має розглянути подані документи суб’єктів господарювання на підтвердження обставин непереборної сили, беручи до уваги вимоги пп. 298.8.4 ПКУ, та визнати наявність форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердити перелік суб’єктів господарювання, які постраждали внаслідок таких обставин. Як, наприклад, це було зроблено Івано-Франківською обласною радою – див. тут.

Тож, для включення місцевим самоврядуванням підприємства до переліку суб'єктів господарювання, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили, слід звернутися до відповідної облради за наступними роз’ясненнями та діями зі сторони СГ.