• Посилання скопійовано

Оплата нерезиденту ліцензії за користування сайтом: що з ПДВ?

Підприємство - резидент України сплатило нерезиденту ліцензію строком на 1 рік, за право користування сайтом (сайт наповнений фотографіями), які воно може використовувати для своєї роботи на території України. Чи треба сплачувати ПДВ в розмірі 20%?

Відповідно до пп. «б» пп. 185.1 ПКУ,  об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 ПКУ розташоване на митній території України.

Якщо підприємство отримало право користування сайтом, то тут, на наш погляд, можуть бути такі варіанти - підприємство за ліцензією отримує:

  1. в користування права інтелектуальної власності;
  2. доступ до інформаційних ресурсів на сайті.

Який з двох варіантів має місце в наведеній ситуації, потрібно прочитати в ліцензії.

Для першого варіанту місце постачання визначається в пп. «а» пп. 186.3 ПКУ, за яким місцем надання майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням та використання об'єктів права інтелектуальної власності, у тому числі за ліцензійними договорами, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або, у разі відсутності такого місця, місце постійного чи переважного його проживання.

Про особливості оподаткування для першого варіанту ми писали тут.

Для другого варіанту пп. «д» пп. 186.3 ПКУ визначено, що місцем постачання телекомунікаційних послуг, а саме: послуг, пов’язаних з передаванням, поширенням або прийманням сигналів, слів, зображень та звуків або інформації будь-якого характеру за допомогою дротових, супутникових, стільникових, радіотехнічних, оптичних або інших електромагнітних систем зв’язку, включаючи відповідне надання або передання права на використання можливостей такого передавання, поширення або приймання, у тому числі надання доступу до глобальних інформаційних мереж, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або, у разі відсутності такого місця, місце постійного чи переважного його проживання.

Таким чином, для другого варіанту при визначенні місця постачання послуги з надання доступу до інформаційних продуктів, які знаходяться на веб-сайтах, через мережу Інтернет, слід застосовувати положення пп. «д» пп. 186.3 ПКУ (детальніше в консультації податкової - тут).

Отже, ситуація, яка розглядається, як для першого, так і для другого варіанту, на наш погляд, є об’єктом оподаткування ПДВ.

Резидент - отримувач таких послуг відповідно до пп. 180.2 ПКУ є відповідальною особою за нарахування та сплату ПДВ до бюджету.

Про особливості оподаткування ПДВ послуг від нерезидента можна почитати, наприклад, тут.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс

Передплатити

Автор: Золотухін Олександр

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Чи виникають ПЗ з ПДВ у фізособи - громадянина при отриманні е-послуг від нерезидента - неплатника ПДВ на митній території України?
    Податкові наслідки з ПДВ у фізособи - громадянина, яка не зареєстрована як ФОП при отриманні електронних послуг від особи-нерезидента, яка не зареєстрована платником ПДВ на митній території України не виникають
    09.01.202612
  • Імпорт товарів за митною декларацією: що з ПДВ?
    Підприємство на загальній системі (платник ПДВ) імпортувало товари. Що з ПДВ за вантажною митню декларацією (ВМД)?
    09.01.2026156
  • Коригування помилкової податкової накладної та штрафи
    Постачальник 28.11.2025 р. помилково зареєстрував податкову накладну без факту постачання та оплати. Попередня оплата здійснена 31.12.2025 р., а постачання планується у січні 2026 р. Постачальник пропонує скласти РК датою 28.11.2025 р., хоча помилку виявлено у грудні. Чи правомірне складання РК такою датою та чи загрожують штрафні санкції сторонам у такому випадку?
    08.01.2026258
  • Придбання за договором комісії пільгового товару кордоном: ПДВ - наслідки для комісіонера
    Укладено договір комісії на придбання товару за кордоном. Товар звільнено від оподаткування ПДВ. Отримана передоплата від комітента, потім замовлено та увезено товар з - за кордону, передано його комітенту, складений звіт комісіонера і повернуто суму невикористаного авансу. Як комісіонеру нараховувати ПДВ по таких операціях? Чи потрібно пропорційно відображати весь вхідний ПДВ? Чи робити річний перерахунок ПДВ? Чи обкладати ПДВ додаткові витрати посередника: комісія банку, різниця курсів?
    08.01.202615
  • Експортну МД анульовано: наслідки для ПДВ та бухобліку
    12.12.2025 р. була оформлена МД на експорт товару. Умови поставки FCA UA Rivne. 31.12.2025 р. МД була анульована через необхідність змінити порт відвантаження товару (у зв’язку із воєнними ризиками). Але на експортну операцію вже була оформлена ПН та зареєстрована в ЄРПН. Зараз товар повернувся на митницю і здійснюється оформлення нової МД. Як оформити РК до вказаної ПН (якою датою та який код причини коригування в ньому зазначити)? Чи потрібно відображати ці ПН і РК в декларації з ПДВ, якщо так – у яких рядках? В якому періоді відображати дохід в бухобліку: у грудні чи січні?
    08.01.202642