• Посилання скопійовано

Оплата нерезиденту ліцензії за користування сайтом: що з ПДВ?

Підприємство - резидент України сплатило нерезиденту ліцензію строком на 1 рік, за право користування сайтом (сайт наповнений фотографіями), які воно може використовувати для своєї роботи на території України. Чи треба сплачувати ПДВ в розмірі 20%?

Відповідно до пп. «б» пп. 185.1 ПКУ,  об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 ПКУ розташоване на митній території України.

Якщо підприємство отримало право користування сайтом, то тут, на наш погляд, можуть бути такі варіанти - підприємство за ліцензією отримує:

  1. в користування права інтелектуальної власності;
  2. доступ до інформаційних ресурсів на сайті.

Який з двох варіантів має місце в наведеній ситуації, потрібно прочитати в ліцензії.

Для першого варіанту місце постачання визначається в пп. «а» пп. 186.3 ПКУ, за яким місцем надання майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням та використання об'єктів права інтелектуальної власності, у тому числі за ліцензійними договорами, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або, у разі відсутності такого місця, місце постійного чи переважного його проживання.

Про особливості оподаткування для першого варіанту ми писали тут.

Для другого варіанту пп. «д» пп. 186.3 ПКУ визначено, що місцем постачання телекомунікаційних послуг, а саме: послуг, пов’язаних з передаванням, поширенням або прийманням сигналів, слів, зображень та звуків або інформації будь-якого характеру за допомогою дротових, супутникових, стільникових, радіотехнічних, оптичних або інших електромагнітних систем зв’язку, включаючи відповідне надання або передання права на використання можливостей такого передавання, поширення або приймання, у тому числі надання доступу до глобальних інформаційних мереж, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або, у разі відсутності такого місця, місце постійного чи переважного його проживання.

Таким чином, для другого варіанту при визначенні місця постачання послуги з надання доступу до інформаційних продуктів, які знаходяться на веб-сайтах, через мережу Інтернет, слід застосовувати положення пп. «д» пп. 186.3 ПКУ (детальніше в консультації податкової - тут).

Отже, ситуація, яка розглядається, як для першого, так і для другого варіанту, на наш погляд, є об’єктом оподаткування ПДВ.

Резидент - отримувач таких послуг відповідно до пп. 180.2 ПКУ є відповідальною особою за нарахування та сплату ПДВ до бюджету.

Про особливості оподаткування ПДВ послуг від нерезидента можна почитати, наприклад, тут.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс

Передплатити

Автор: Золотухін Олександр

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Покупець виявився платником ПДВ: алгоритм виправлення та штрафні ризики
    Наша компанія здійснила продаж товару контрагенту, вважаючи його неплатником ПДВ (у договорі цей статус не був чітко прописаний, а про зміни нас не повідомили). Ми зареєстрували податкову накладну (ПН) на неплатника з умовним ІПН «100000000000». Через місяць покупець звернувся з вимогою надати йому коректну ПН, оскільки, як з’ясувалося, він є діючим платником ПДВ. Чи зобов'язані ми виправляти помилку, якщо на момент продажу ми не мали цієї інформації? Чи загрожують нам штрафи за несвоєчасну реєстрацію нової ПН, адже граничні строки вже минули?
    13.02.202645
  • Відступлення грошової вимоги за договором факторингу та ПДВ
    Підприємство (Замовник) уклало договір на закупівлю електроенергії у постачальника з умовою оплати за рахунок бюджетних коштів. Постачальник здійснював постачання електроенергії у січні. У лютому постачальник повідомив, що 20 січня укладено договір факторингу, за яким право грошової вимоги за цим договором було відступлено Фактору. При цьому Фактор, за даними реєстру ПДВ, не є платником податку. Які особливості ПДВ для сторін?
    12.02.202625
  • Чи нараховуються ПЗ покупцем, якщо згідно умов договору оплата постачальнику здійснюється третьою особою?
    Одночасно з формуванням ПК покупець нараховує ПЗ з ПДВ на суму, що була включена до ПК на підставі ПН постачальника за операцією з постачання, з використанням механізму, визначеного п. 198.5 ст. 198 ПКУ, та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну зведену ПН
    12.02.202625
  • Дата складання РК при зміні номенклатури
    На яку дату слід складати розрахунок коригування до податкової накладної, сформованої за попередньою оплатою, у разі подальшої зміни номенклатури товарів або послуг?
    12.02.202644
  • Повернення авансу після перереєстрації платником ПДВ: як списати сальдо за субрахунком 643?
    Підприємство отримало аванс у січні 2022 року, перебуваючи на окупованій території, і зареєструвало податкову накладну (ПН). У липні 2023 року реєстрацію платника ПДВ було анульовано. З 01.08.2023 підприємство повторно зареєструвалося платником ПДВ (отримало новий ІПН). У серпні 2024 року аванс повернуто покупцеві. Сформований РК не може бути зареєстрований. Як в обліку списати сальдо за рахунком 643/2 станом на 31.12.2025?
    12.02.202629