• Посилання скопійовано

Оплата нерезиденту ліцензії за користування сайтом: що з ПДВ?

Підприємство - резидент України сплатило нерезиденту ліцензію строком на 1 рік, за право користування сайтом (сайт наповнений фотографіями), які воно може використовувати для своєї роботи на території України. Чи треба сплачувати ПДВ в розмірі 20%?

Відповідно до пп. «б» пп. 185.1 ПКУ,  об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 ПКУ розташоване на митній території України.

Якщо підприємство отримало право користування сайтом, то тут, на наш погляд, можуть бути такі варіанти - підприємство за ліцензією отримує:

  1. в користування права інтелектуальної власності;
  2. доступ до інформаційних ресурсів на сайті.

Який з двох варіантів має місце в наведеній ситуації, потрібно прочитати в ліцензії.

Для першого варіанту місце постачання визначається в пп. «а» пп. 186.3 ПКУ, за яким місцем надання майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням та використання об'єктів права інтелектуальної власності, у тому числі за ліцензійними договорами, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або, у разі відсутності такого місця, місце постійного чи переважного його проживання.

Про особливості оподаткування для першого варіанту ми писали тут.

Для другого варіанту пп. «д» пп. 186.3 ПКУ визначено, що місцем постачання телекомунікаційних послуг, а саме: послуг, пов’язаних з передаванням, поширенням або прийманням сигналів, слів, зображень та звуків або інформації будь-якого характеру за допомогою дротових, супутникових, стільникових, радіотехнічних, оптичних або інших електромагнітних систем зв’язку, включаючи відповідне надання або передання права на використання можливостей такого передавання, поширення або приймання, у тому числі надання доступу до глобальних інформаційних мереж, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або, у разі відсутності такого місця, місце постійного чи переважного його проживання.

Таким чином, для другого варіанту при визначенні місця постачання послуги з надання доступу до інформаційних продуктів, які знаходяться на веб-сайтах, через мережу Інтернет, слід застосовувати положення пп. «д» пп. 186.3 ПКУ (детальніше в консультації податкової - тут).

Отже, ситуація, яка розглядається, як для першого, так і для другого варіанту, на наш погляд, є об’єктом оподаткування ПДВ.

Резидент - отримувач таких послуг відповідно до пп. 180.2 ПКУ є відповідальною особою за нарахування та сплату ПДВ до бюджету.

Про особливості оподаткування ПДВ послуг від нерезидента можна почитати, наприклад, тут.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 122 грн/міс

Передплатити

Автор: Олександр Золотухін

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Щодо особливостей декларації з ПДВ в межах РЕЗ
    Чи обов'язково подавати уточнюючі розрахунки до декларацій з ПДВ за лютий та травень 2025 року, якщо в них були відображені показники ПН_РЕЗ та РК_2 до неї, що не вплинуло на кінцевий результат, враховуючи нові роз'яснення ДПС у листі №11933/7/99-00-21-03-02-07 від 02.05.2025 р.?
    18.07.202516
  • Списання безнадійної дебіторки: коригування ПДВ
    Підприємство списує безнадійну дебіторську заборгованість (аванс за непоставлений товар), що виникла у 2017 році. Податковий кредит за ПН на цей аванс був раніше задекларований. Як правильно відкоригувати ПДВ: нарахувати компенсуючі ПЗ за пп. 198.5 ПКУ чи подати уточнюючий розрахунок до декларації того періоду, коли було відображено податковий кредит?
    18.07.202530
  • Включення розблокованої податкової накладної до податкового кредиту через рік
    Податкова накладна, що була виписана 06.05.2024 р., своєчасно подана на реєстрацію (31.05.2024 р.), але її реєстрацію було зупинено, а згодом поновлено за рішенням комісії 20.09.2024 р. Чи можливо включити таку податкову накладну до складу податкового кредиту у червні 2025 року?
    18.07.2025261
  • Дата РК при поверненні авансу та товару
    23.06.2025 р. постачальник отримав від покупця кошти за запчастини на суму 27000 грн і постачальник виписав на цю дату ПН. Товари були відвантажені і отримані покупцем також 23.06.2025 р. Згодом з’ясувалося, що запчастини не підійшли і їх 27.06.2025 р. покупець повернув постачальнику. 10.07.2025 р. постачальник повернув покупцю кошти - 27000 грн. Якою датою постачальник повинен складати РК – на 27.06.2025 чи на 10.07.2025 р.?
    17.07.202541
  • Несвоєчасне коригування ПДВ-кредиту: штрафні санкції
    Покупець (платник ПДВ) у 2022 році отримав повернення передоплати від постачальника, який на момент повернення вже став неплатником ПДВ. Податковий кредит, сформований у 2021 році за цією операцією, не був своєчасно відкоригований. У 2024 році покупець подав уточнюючий розрахунок, зменшивши податковий кредит. Які фінансові санкції (самоштраф, пеня) застосовуються за таке несвоєчасне коригування та чи потрібно сплачувати до бюджету суму ПДВ?
    17.07.202528