• Посилання скопійовано

Нарахування ПЗ з ПДВ: в розрізі договорів чи рахунків-фактур?

Між постачальником та замовником послуг укладено договір, яким не передбачено порядок складання ПН (в розрізі договорів чи рахунків). Передоплата 70% здійснювалася на підставі рахунків, які складалися на підставі укладеного договору. Чи правильно було нараховувати ПЗ з ПДВ «суцільно» в розрізі одного договору?

За загальним правилом, згідно з пп. 187.1 ПКУ, датою виникнення ПЗ з ПДВ з постачання послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

  • дата зарахування коштів від замовника на банківський рахунок платника податку як оплата послуг, що підлягають постачанню;
  • дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Наразі вимоги зазначати в ПН договір або рахунок не передбачено, адже їх немає в обов’язкових реквізитах (пп. 201.1 ПКУ). Немає прив'язки до них і при складанні ПН. Згідно з п. 18 Порядку №1307податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів або послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). По суті, ця ж норма прописана у пп. 201.7 ПКУ. Тобто ПЗ з ПДВ виникають на дату господарської операції без уточнень щодо договорів/рахунків.

Здійснення окремої господарської операції з постачання послуг зазвичай врегульовано окремим договором. Зважаючи на те, що рахунки на оплату виписувались в рамках одного договору, а не були самі по собі окремими господарськими операціями (в рамках різних договорів), то вважаємо, що правильніше облік ПДВ слід вести в розрізі цього договору незалежно від рахунків, які було виписано на оплату.

Нарахування ПЗ з ПДВ у розрізі рахунків було б доцільним у тому випадку, якщо б договір на постачання був би відсутній, а кожний окремий рахунок передбачав би окрему господарську операцію.

Хоча вважаємо, що у разі наявності домовленості між постачальником та покупцем (наприклад, у договорі) нарахування ПЗ з ПДВ може здійснюватись і у розрізі окремих рахунків-фактур. Проте в такому випадку покупець втратить право на раніше відображений ПК з ПДВ за такими ПН, а постачальнику доведеться сторнувати ПН виписані в розрізі договору і виписувати нові ПН (із штрафами) вже у розрізі окремих рахунків-фактур.

Зважаючи на те, що між підприємствами укладено договір (в рамках якого і складається рахунки) на надання послуг, яким прямо не передбачено, яким чином здійснюється нарахуванні ПЗ з ПДВ (в розрізі договорів або рахунків), то вважаємо, що порядок нарахування ПЗ з ПДВ та складання ПН, що застосовувався постачальником є допустимим та правильним. А отже, здійснювати коригування виписаних ПН, а також ПК покупця в даному випадку не потрібно. Для того, щоб убезпечити податковий кредит покупця може бути укладено додаткову угоду до договору, в якій передбачити самий такий порядок нарахування ПЗ з ПДВ – в розрізі єдиного договору.

Також про це ми писали тут.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс

Передплатити

Автор: Горбовцов Станіслав

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Вхідні ПН зареєстровано на більшу суму, ніж потрібно: що робити?
    Підприємство купило на електронних торгах СЕТАМ майно на суму 15 000 000 грн, яке було примусово виставлене Виконавцем по арештованому майну боржника. Спочатку був перерахований гарантійний платіж 750 000 грн ДП "СЕТАМ". 11 750 000 грн було сплачено виконавцю, а 2 500 000 грн безпосередньо на рахунок боржника. Боржник зареєстрував на підприємство ПН на всю вартість майна – 15 000 000 грн. Але потім організатор торгів ДП «СЕТАМ» також зареєстрував на підприємство ПН на суму 750 000 як на свою винагороду. Чи повинно підприємство тепер зареєструвати компенсуючу ПН на 750 000 грн?
    17.10.202539
  • Дата складання РК при поверненні товару через пошту
    Яка дата є правильною для складання РК до податкової накладної у разі повернення товару: дата відправлення товару покупцем (30.09) чи дата фактичного отримання товару постачальником на склад (01.10) згідно з нормами ПКУ?
    16.10.202517
  • Облік ПДВ та податку на прибуток при прощенні безнадійної заборгованості
    Які податкові наслідки (ПДВ, податок на прибуток) виникають у постачальника при прощенні безнадійної дебіторської заборгованості за відвантажений, але не оплачений рік тому товар, що був знищений у покупця внаслідок воєнних дій? Якими бухгалтерськими записами (проведеннями) оформити прощення боргу? Чи є обов'язковим зазначення причини прощення та наявність документів про знищення товару покупцем у договорі прощення боргу?
    16.10.202531
  • Право правонаступника на ПДВ, якщо реєстрація ПН відбулася після реорганізації особи шляхом приєднання
    Якщо ПН/РК була зареєстрована постачальником в ЄРПН після реорганізації платника податку - покупця шляхом приєднання, правонаступник такого платника податку не має права на включення такої ПН/РК до податкового кредиту
    16.10.202513
  • Облік ПДВ без ПН при смерті директора постачальника
    Постачальник не зареєстрував податкову накладну через смерть директора. Чи має право покупець включити суму "вхідного" ПДВ за цією операцією до первісної вартості придбаних послуг, якщо право на податковий кредит втрачено?
    15.10.2025274