Главная Все консультации Налогообложение НДС

Помилка в ціні товару: як виправити?

Підприємство в поточному періоді виявило помилку при здійснення реалізації товару у попередньому періоді (І квартал 2020 року) у ціні (завищено ціну товару на 5 грн і загальна сума без ПДВ на 175 грн). ПН було складено також на завищену суму. Як виправити таку помилку? Чи потрібно подавати уточнюючі розрахунки?

Згідно з п. 2 та 3 ст. 632 ЦКУ, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, але зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Тобто, якщо товар було відвантажено і оплачено (договір виконано), то подальше коригування ціни не допускається. А отже, в такому разі це буде вважатись саме помилкою у первинних документах, оскільки скласти акт про зміну ціни вже не вийде, а тому доведеться перероблювати первинні документи на постачання такого товару.

В обліку помилки поточно року (незалежно від того, що платник подає декларацію щоквартально), які пов’язані з тим, що господарські операції були відображені у більшій сумі, ніж потрібно, виправляються шляхом сторнувального запису на суму такого надлишку (Дт 361 Кт 701 із знаком «-» на суму різниці). Сторнувальний запис складається у тому періоді, в якому помилки були виявлені та виправлені разом із складанням бухгалтерської довідки.

 

Прибуток

Оскільки виправлення помилок призводить до змін у показниках декларації на прибуток, то, відповідно, виникає необхідність внесення виправлень і до податкової звітності. Наразі є два шляхи для цього за пп. 50.1 ПКУ:

  • виправити помилки шляхом подання уточнюючого розрахунку до декларації (тобто, самої декларації з поміткою «Уточнююча» щодо її форми);
  • виправити помилки у поточній декларації за той звітний період, коли вони були знайдені (шляхом складання додатку ВП до такої декларації.

Зверніть увагу, у складі звітної (звітної нової) декларації можуть бути уточнені показники за один звітний період та поданий один додаток ВП.

При цьому, як роз’яснюють податківці у «ЗІР» (підкатегорії  102.20.02), у разі, якщо при заповнені додатка ВП виправляються показники, відображені у рядках 01 «Дохід від будь – якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» та 02 «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до НП(С)БО  або МСФЗ (+, -)» податкової декларації з податку на прибуток підприємств за минулий звітний (податковий) період, платник податку на прибуток повинен подати виправлену фінансову звітність.

Виправлена фінансова звітність може бути подана в електронній та паперовій формі. У разі подання виправленої фінансової звітності в електронній формі декларація подається після подання такої фінансової звітності. У разі подання виправленої фінансової звітності в паперовій формі, така фінансова звітність подається до контролюючого органу за основним місцем обліку з супровідним листом.

Тобто в будь-якому випадку платнику податків доведеться подавати оновлену фінансову звітність за період, що підлягає уточненню.

 

ПДВ

Згідно з пп. 192.1 ПКУ, якщо після постачання товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів (послуг) особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів (послуг), суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів (послуг). Розрахунок коригування в такому випадку складається на дату виявлення помилки.

Податківці неодноразово зазначали (зокрема, в ІПК від 14.09.2018 р. №4044/6/99-99-15-03-02-15/ІПК), що платник податків має право на віднесення до податкового кредиту сум ПДВ згідно зі складеними та зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними, сформованими на підставі первинних бухгалтерських документів.

Покупець не має права включити до податкового кредиту суму ПДВ, зазначену у податковій накладній, у якій допущено помилку в обов’язкових реквізитах, визначених пп. 201.1 ПКУ, якщо помилки в реквізитах такої накладної заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст, навіть за умови реєстрації такої податкової накладної в ЄРПН.

При цьому наголошується на обов'язковому дотриманні відповідності даних у податковій накладній даним у первинних документах.

Таким чином, якщо буде здійснюватись виправлення у первинних документах на постачання (їх заміна), то фактично маємо, що податкова накладна була складена не на підставі первинних документів. А отже, покупець, платник ПДВ, не мав права на ПК за такою ПН. Право на ПК у нього виникне лише після того як покупець складе і зареєструє РК на виправлення (у періоді реєстрації РК або у наступних періодах протягом 1095 днів з дня реєстрації ПН).

Такий РК складається з причиною коригування 101 – зміна ціни за такими правилами:

  • відповідні показники рядка податкової накладної, що коригується, обсяг постачання та сума ПДВ, зазначаються зі знаком «–» (обнуляється (виводиться в «0») рядок податкової накладної, який коригується). При цьому показники з граф 6 та 7 розділу Б податкової накладної переносяться до граф 7 та 8 розділу Б розрахунку коригування (графа 7 заповнюється зі знаком «–»); графи 9 та 10 не заповнюються;
  • додається новий рядок з правильними показниками, якому присвоюється новий черговий порядковий номер, що не зазначався в податковій накладній.

Щодо виправлення помилки у декларації з ПДВ, то ситуація тут така. Податківці наполягають на тому, що показники декларації повинні відповідати правильним первинним документам, а отже, у періоді складання ПН у декларації повинна бути відображена вже зменшена суму ПЗ (тобто необхідно подавати уточнення за той період, а РК, який виправляє ПН у декларації не відображається). Однак за такого підходу у платника податків на реєстраційному ліміті «зависне» різниця у показнику «Сума перевищ.», що призведе до зменшення реєстраційного ліміту. Тому для уникнення подібної ситуації, вважаємо, що підприємству не слід подавати уточнюючий розрахунок з ПДВ за період складання ПН, а лише відобразити в декларації складений РК для виправлення такої помилки вже у періоді складання такого РК.

 

Відповідальність

Зважаючи на те, що продавець фактично завищив суму своїх доходів, та суму нарахованих ПЗ з ПДВ, то при виправленні такої помилки штрафні санкції до нього не застосовуються, оскільки відсутній факт заниження податкових зобов’язань до сплати.

Доступ к полному тексту этой консультации возможен только для подписчиков электронного или бумажного «Дебет-Кредит». Если вы подписчик, пожалуйста, авторизуйтесь.

Или оформите подписку, перейдя по ссылке;  стоимость минимального пакета «Мой ассистент» составляет только 36 грн в месяц.

Спасибо за понимание.

Автор:
Станислав Горбовцов
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Налогообложение / НДС
Теги:
НДС , Налоговая накладная

Новини від Дт-Кт «Дебету-Кредиту» – тепер у Viber!

Комментарии: 0

Новости по теме

Консультации по теме