• Посилання скопійовано

Самостійна ліквідація ОЗ: що з ПДВ?

Чи нараховується ПДВ при самостійній ліквідації основного засобу та які документи потрібно підготувати? Чи можна використовувати УПК №673?

Які документи треба для того, щоб не нараховувати ПДВ?

Із норми пп. 189.9 ПКУ випливає, що якщо для ліквідації (списання) ОЗ є серйозна і незалежна від бажання платника податку причина, її треба підтвердити документально і ПЗ з ПДВ не буде. Мова йде про останній абзац пп. 14.1.191 ПКУ та абз. 2  пп. 189.9 ПКУ, згідно з яким  не є постачанням товарів – коли ліквідація ОЗ здійснюється без згоди платника та коли платник податку надає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням.

До УПК Мінфіну№673 податківці не помічали таку підставу для ненарахування ПДВ-зобов’язань (наприклад, див. ІПК від 01.02.2018 р. №393/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 02.03.2017 р. №4338/6/99-99-15-03-02-15, ІПК від 03.05.2017 р. №52/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Доводити свою правоту щодо ненарахування ПДВ та щодо вищевказаної причини доводилося у судовому порядку.

Мінфін в УПК нарешті розставив все на свої місця. Так, він чітко зазначає, що немає ПДВ ні за пп. 189.9 ПКУ, ні за пп. 198.5 ПКУ при самостійній ліквідації ОЗ у зв’язку з їх розібранням або перетворенням у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням, якщо платник податку надасть податківцям акт на списання основних засобів:

  • за формою №ОЗ-3 або №ОЗ-4 — для автотранспортних засобів або
  • у довільній формі, за умови, що такий документ містить усю необхідну інформацію, яка дозволяє ідентифікувати операцію, і має належні реквізити первинного документу.

Такий документ повинен підтверджувати факт знищення, розібрання або перетворення основних засобів іншим способом, унаслідок чого об’єкт не може використовуватися за первісним призначенням.

Крім цього, фахівці Мінфіну нагадують, що відповідно до п. 41 – 43 Методрекомендацій №561 для визначення непридатності основних засобів до використання, можливості їх використання іншими підприємствами, неефективності або недоцільності їх поліпшення (ремонту, модернізації тощо) та оформлення відповідних первинних документів керівником підприємства створюється постійно діюча комісія.

Така комісія:

  • здійснює безпосередній огляд об'єкта, що підлягає списанню;
  • установлює причини невідповідності критеріям активу;
  • визначає осіб, з вини яких сталося передчасне вибуття основних засобів з експлуатації, вносить пропозиції щодо їх відповідальності;
  • визначає можливість продажу (передачі) об'єкта іншим підприємствам, організаціям та установам або використання окремих вузлів, деталей, матеріалів, що можуть бути отримані при демонтажі, розбиранні (ліквідації) основних засобів, установлює їх кількість і вартість;
  • складає і підписує акти на списання основних засобів.

 

Важливо!

Варто зупинитися ще на маленькій, але суттєвій деталі. Мінфін в УПК зауважує, що незалежно від форми складання документа на списання основних засобів, такий документ повинен підтверджувати факт знищення, розібрання або перетворення основних засобів в інший спосіб, внаслідок чого основний засіб не може використовуватися за первісним призначенням.

 

Що це означає ? А це, на нашу думку, означає, що просто оформити №ОЗ-3 на будь-яке списання ОЗ буде недостатньо. Наголошуємо, що має бути підтвердження саме факту знищення, розібрання чи перетворення ОЗ. А отже, із форми №ОЗ-3 та інших операцій щодо СГ, що виникли у зв’язку із ліквідацією, мають прослідковуватися один із вищевказаних фактів.

Наприклад, після розібрання ОЗ, зазвичай є якісь ТМЦ, які оприбутковуються на баланс, а потім реалізуються - наприклад, здаються на металолом чи продаються як запчастина. Звичайно ж, ТМЦ оприбутковуються, якщо є вигода від їх використання, втім навряд чи податківці погодяться, що після розбирання ОЗ взагалі нічого не залишилося, що можна було б оприбуткувати як ТМЦ. До речі, навіть наразі у підкатегорії 101.07, «ЗІР» у відповіді на питання: «Який порядок визначення бази оподаткування при постачанні основних виробничих або невиробничих засобів, в тому числі при їх ліквідації?», вони зазначають, що якщо внаслідок ліквідації необоротних активів отримуються комплектувальні вироби, складові частини, компоненти або інші відходи, які оприбутковуються на матеріальних рахунках з метою їх використання в господарській діяльності платника, на такі операції не нараховуються податкові зобов’язання (пп. 189.10 ПКУ).

Знищення ОЗ може бути підтверджено, наприклад, наявністю договору та актів наданих послуг/виконаних робіт на утилізацію/знищення ОЗ від сторонніх організацій.

До речі, на зворотному боці форми №ОЗ-3 вказуються дані про оприбутковування вторинної сировини та/або запчастин, придатних для використання в господарській діяльності або продажу. Також в акті слід зазначити витрати на ліквідацію об’єкта (наприклад, реквізити акту виконаних сторонньою організацією робіт із розбирання ОЗ).

 

Коли та як надавати документи для ненарахування ПДВ?

ПКУ не визначено механізму подання платником податку контролюючому органу документів про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів. У зв’язку із цим, платник податку може подати такі документи (копії документів) контролюючому органу:

  • у загальновстановленому порядку за власною ініціативою,
  • або на запит контролюючого органу.

Таке подання може бути здійснено або особисто платником податків, або уповноваженою на це особою, або поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення, або засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Тобто офіційно підтверджено право платника ПДВ самостійно обирати шлях та час, коли він надасть такий документ податківцям. А попередні роз’яснення ДФС (зокрема, лист від 18.11.2015 р. №25655/10/28-10-06-11, та й «ЗІР», підкатегорія 101.7, який до речі з 07.09.2018 р. вже перенесений до «не чинних»)  про те, що такий документ обов’язково треба подати разом із декларацією з ПДВ за той звітний період, коли відбулася така ліквідація ОЗ), можна вважати застарілими.

Тож при ліквідації ОЗ керуємося УПК Мінфіну від 673Податківці у своїх індивідуальних консультаціях почали ґрунтуватися на ній – див. наприклад ІПК Офісу ВПП ДФС від 29.01.2019 р. №300/ІПК/28-10-27-01-11.

Крім цього, відмітимо, що відповідно до пп. 53.1 ПКУ не може бути притягнуто до відповідальності, включаючи фінансової (штрафні санкції та/або пеня), платника податків (податкового агента та/або його посадову особу), який діяв відповідно до індивідуальної податкової консультації, наданої йому у письмовій формі, а також узагальнюючої податкової консультації, за діяння, що містить ознаки податкового правопорушення, зокрема, на підставі того, що у подальшому така податкова консультація була змінена або скасована.

У разі, коли положення індивідуальної податкової консультації суперечать положенням узагальнюючої податкової консультації, застосовуються положення узагальнюючої податкової консультації.

***

Також читайте:

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Катерина Калашян

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Щодо особливостей декларації з ПДВ в межах РЕЗ
    Чи обов'язково подавати уточнюючі розрахунки до декларацій з ПДВ за лютий та травень 2025 року, якщо в них були відображені показники ПН_РЕЗ та РК_2 до неї, що не вплинуло на кінцевий результат, враховуючи нові роз'яснення ДПС у листі №11933/7/99-00-21-03-02-07 від 02.05.2025 р.?
    18.07.202516
  • Списання безнадійної дебіторки: коригування ПДВ
    Підприємство списує безнадійну дебіторську заборгованість (аванс за непоставлений товар), що виникла у 2017 році. Податковий кредит за ПН на цей аванс був раніше задекларований. Як правильно відкоригувати ПДВ: нарахувати компенсуючі ПЗ за пп. 198.5 ПКУ чи подати уточнюючий розрахунок до декларації того періоду, коли було відображено податковий кредит?
    18.07.202530
  • Включення розблокованої податкової накладної до податкового кредиту через рік
    Податкова накладна, що була виписана 06.05.2024 р., своєчасно подана на реєстрацію (31.05.2024 р.), але її реєстрацію було зупинено, а згодом поновлено за рішенням комісії 20.09.2024 р. Чи можливо включити таку податкову накладну до складу податкового кредиту у червні 2025 року?
    18.07.2025261
  • Дата РК при поверненні авансу та товару
    23.06.2025 р. постачальник отримав від покупця кошти за запчастини на суму 27000 грн і постачальник виписав на цю дату ПН. Товари були відвантажені і отримані покупцем також 23.06.2025 р. Згодом з’ясувалося, що запчастини не підійшли і їх 27.06.2025 р. покупець повернув постачальнику. 10.07.2025 р. постачальник повернув покупцю кошти - 27000 грн. Якою датою постачальник повинен складати РК – на 27.06.2025 чи на 10.07.2025 р.?
    17.07.202541
  • Несвоєчасне коригування ПДВ-кредиту: штрафні санкції
    Покупець (платник ПДВ) у 2022 році отримав повернення передоплати від постачальника, який на момент повернення вже став неплатником ПДВ. Податковий кредит, сформований у 2021 році за цією операцією, не був своєчасно відкоригований. У 2024 році покупець подав уточнюючий розрахунок, зменшивши податковий кредит. Які фінансові санкції (самоштраф, пеня) застосовуються за таке несвоєчасне коригування та чи потрібно сплачувати до бюджету суму ПДВ?
    17.07.202528