Облік витрат за простій транспорту під час перевезення товару

Основи бухгалтерського обліку

Відповідно до п. 9 НП(С)БО 9 до первісної вартості придбаних товарів включаються в тому числі:

• транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів);
• інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

Разом з тим відповідно до п. 20 НП(С)БО 16 визнані штрафи, пеня, неустойка належить до інших операційних витрат.

Таким чином, якщо плата за простій є складовою транспортно-заготівельних витрат, вона збільшує первісну вартість придбаних товарів.

Якщо плата за простій класифікується як штрафна санкція, вона належить до складу інших операційних витрат (на субрахунок 948 «Визнані штрафи, пені, неустойки»).

Як можна класифікувати плату за простій?

Щодо морських перевезень

Відповідно до ст. 149 Кодексу торговельного мореплавства України (далі - КТМУ) угодою сторін може бути встановлений додатковий після закінчення терміну навантаження (розвантаження) час очікування судном закінчення вантажних робіт (контрсталійний час) і розмір плати перевізнику за простій судна протягом контрсталійного часу (демередж), а також винагорода за закінчення навантаження (розвантаження) до закінчення сталійного часу (диспач).

Штраф за контрсталійний час суден стягується в безспірному (безакцептному) порядку після подання відправнику або одержувачу вантажу розрахунку сталійного часу і суми штрафу (стаття 183 КТМУ).

Штрафними санкціями у ГКУ визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (стаття 230 ГКУ).

З наведеного можна зробити висновок, що плата за простій судна (демередж) дуже схожа на штрафну санкцію. У всякому разі, саме така думка наведена в Листі ДФС від 12.01.2016 №355/6/99-99-19-03-02-15, в ІПК ДФСУ від 03.08.2017 р. №1471/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

Але, приміром, в ІПК ДПСУ від 14.12.2020 р. №5148/ІПК/99-00-05-05-02-06 сказано, на наш погляд, точніше: «Згідно з законодавством та правозастосовуючою практикою України термін «демередж» використовується для означення як «штрафу», так і послуги».

Таким чином, на наш погляд, конкретний характер плати за простій має визначатися договором перевезення. Якщо договором буде зазначено, що демередж штрафна санкція, і відношення до неї буде, як до штрафної санкції. Якщо в договорі зазначатиметься, що це додаткова послуга, а не штраф, то належатиме до плати за простій, як до додаткової послуги з перевезення.

Те саме стосується і плати за простій контейнерів. Варто дивитися, як класифікує таку плату конкретний договір.

Щодо автомобільного транспорту

В ст. 142 Статуту автомобільного транспорту плата за простій як автомобілів, так і контейнерів названа штрафом.

Тому за загальним правилом плата за простій штраф.

Хоча, на наш погляд, встановити характер плати за простій сторони можуть договором.

Щодо залізничного транспорту

Відповідно до ст. 119, ст. 120 Статуту залізниць плата за затримку вагонів, контейнерів, унаслідок митного оформлення і за час затримки на станціях в очікуванні подання їх під завантаження прирівнюється до виплати за користування вагонами, тобто є своєрідною платою за послугу.

Про те, що зазначена плата не є штрафом, а платою за послугу, зазначено також в п. 17 Листа ВГСУ від 29.11.2007 р. №01-8/917.

Таким чином, в разі залізничних перевезень плата за простій – це не штраф, а плата за послуги.

Облік в розглядуваній ситуації

З наведеного вище випливає, що за загальним правилом, плата за простій морського судна і простій автомобільного транспорту та контейнерів, які перевозяться автомобілями розглядається як штраф. А тому в бухобліку відноситься на субрахунок 948.

Але, на наш погляд, договором може бути встановлено інший характер цієї плати. Вона може бути названа додатковою послугою. В такому разі будуть підстави віднести вартість такої послуги до складу первісної вартості товарів.

Стосовно плати за простій контейнерів, які перевозяться морським транспортом, В КТМУ нічого не сказано. Тому характер такої плати має визначатися договором. В принципі, вона може бути як різновидом штрафної санкції, так і платою за послуги.

Стосовно плати за простій залізничного транспорту та контейнерів, які ним перевозяться, то це плата за послуги. А тому включається до первісної вартості придбаних товарів.

Чи будуть податкові різниці з податку з прибуток?

Відповідно до пп. 140.5.11 ПКУ фінрезультат до оподаткування збільшується на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, у тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності, на користь:

1. осіб, які не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками ПДФО),
2. платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 % відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX ПКУ,
3. а також на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства.

Таким чином, якщо підприємство є платником податку на прибуток, яке застосовує податкові різниці, то у разі сплати штрафних санкцій на користь осіб, наведених в пп. 140.5.11 ПКУ воно збільшує фінрезультат до оподаткування на суму сплаченого штрафу.

Якщо суму штрафу сплачує на користь інших осіб, ніж зазначені в пп. 140.5.11 ПКУ, податкова різниця за пп. 140.5.11 ПКУ не застосовується.

Якщо підприємство оплачує не штраф, а плату за послуги, податкова різниця за пп. 140.5.11 не застосовується.

Читайте також:

• Податкові різниці – штрафи та збитки по-новому: «7 хвилин» з Галиною Морозовською
• Плата за простій транспорту на митниці: штраф чи послуга?