• Посилання скопійовано

Сплата нерезидентського податку при укладанні трьохстороннього договору

Підприємство має кредиторську заборгованість перед резидентом Великобританії за отримані послуги. Водночас, має дебіторську заборгованість іншого нерезидента за надані послуги. Чи потрібно сплачувати нерезидентський податок, якщо оплату здійснить один нерезидент іншому за трьохстороннім договором?

Згідно з пп. 141.4.2 ПКУ резидент, що здійснює на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у пп. 141.4.1 ПКУ, за ставкою в розмірі 15% (крім доходів, зазначених у пп. 141.4.3-141.4.6 та 141.4.11 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

При цьому, щодо оподаткування транспортно-експедиційних послуг від нерезидента ситуація така:

  • якщо експедитор здійснює перевезення вантажу із використанням власного транспортного засобу, то послуги з перевезення розглядаються як фрахт, і у разі здійснення виплати винагороди за фрахтування експедитору-нерезиденту застосовуються положення міжнародних договорів для застосування звільнення від оподаткування або зменшеної ставки податку на прибуток;
  • у разі залучення нерезидентом з метою виконання договору транспортного експедирування третіх осіб, у тому числі нерезидентів, що надають послуги з фрахту, то компенсація таких виплат резидентом нерезиденту - експедитору не вважаються сумою фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахтування. Компенсація таких виплат відповідно до пп. «й» пп. 141.4.1 ПКУ є іншими доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними пп. 141.4.2 ПКУ;
  • якщо відшкодування витрат на фрахтування транспортного засобу здійснюється не безпосередньо фрахтувальнику-нерезиденту, а експедитору, то така виплата не підпадає під дію положень міжнародних договорів для застосування звільнення від оподаткування або зменшеної ставки податку на прибуток.

На жаль, конкретно про здійснення подібного взаємозаліку і необхідності сплати нерезидентського податку в такому випадку податківці роз’яснень не надавали. 

Згідно з пп. 14.1.54 ПКУ, дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Відповідно до п. 3 ст. 203 ГКУ, господарське зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування.

З однієї сторони, дійсно виплати доходу фактично не відбувається, однак нерезидент все ж таки надав послуги резиденту України (не безоплатно) і, відповідно, отримав дохід, що повинен бути оподаткований.

Крім того, у підкатегорії 102.16, "ЗІР" маємо такі роз’яснення податківців:

  • у разі виплати нерезиденту доходу із джерелом їх походження з України у вигляді дивідендів, такі доходи підлягають оподаткуванню відповідно до положень пп. 141.4 ПКУ незалежно від способу виплати такого доходу, у тому числі шляхом зарахування згідно з договором уступки вимоги зобов’язання, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності;
  • у разі, якщо проценти зараховуються у рахунок збільшення статутного капіталу, то доходи нерезидента із джерелом їх походження з України у вигляді процентів підлягають оподаткуванню відповідно до положень пп. 141.4 ПКУ, незалежно від способу виплати такого доходу. При цьому податок з доходів нерезидентів у вигляді процентів сплачується під час зарахування зустрічної однорідної вимоги.

Тому вважаємо, що податківці в даному випадку також будуть притримуватись фіскального підходу і вважати, що в даному випадку дохід нерезидента Великобританії повинен бути оподаткований нерезидентським податком не залежно від того, в якій формі його було виплачено, зокрема, шляхом укладання трьох стороннього договору.

Однак, все ж таки радимо платнику податків отримати від податківців ІПК безпосередньо з цього питання і діяти вже за нею.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 199 грн/міс

Передплатити

Автор: Горбовцов Станіслав

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Списання непридатної будівлі та облік матеріалів після демонтажу у 2026 році
    Підприємство придбало стару будівлю для виробничих потреб, відобразивши її як капітальну інвестицію на субрахунку 152. Проте згодом з’ясувалося, що об’єкт непридатний для експлуатації та підлягає знесенню. Як правильно оформити списання такої нерухомості в бухобліку? Чи потрібно нараховувати ПДВ при ліквідації об’єкта, який так і не був введений в експлуатацію? За якою вартістю оприбутковувати матеріали, отримані після демонтажу?
    10.04.202641
  • Розподіл змінних і постійних ЗВВ та облік нерозподілених витрат у 2026 році
    Підприємство виробляє меблі. У зв'язку з перебоями в постачанні сировини минулого місяця воно працювало не на повну потужність. Відповідно, виникли нерозподілені постійні загальновиробничі витрати (ЗВВ). Як правильно розподіляти змінні та постійні ЗВВ, яку базу для цього обрати, та головне - куди списувати ту частину постійних ЗВВ, яка залишилася нерозподіленою через недозавантаження виробництва? Чи включаються вони до виробничої собівартості?
    09.04.202635
  • Облік торгової марки, створеної підприємством, у 2026 році: правила визнання та віднесення витрат
    ТОВ зареєструвало торгову марку в Україні та за кордоном. Чи потрібно ставити торгову марку на баланс як нематеріальний актив і як оцінювати її в грошовому вимірі? Торгова марка створена самим підприємством, тому слід визначити, чи визнається вона нематеріальним активом, чи витрати на її реєстрацію відносяться до витрат на збут
    09.04.202646
  • Взаємозалік боргу за безвідсотковою позикою поставкою товарів у 2026 році: правомірність операції
    Підприємство має дебіторську заборгованість за виданою безвідсотковою фінансовою позикою в сумі 7 744 000 грн і отримало від цього ж контрагента аміачну селітру на 7 743 999 грн. Строк виконання вимог за обома договорами настав. Обидва платники податку на прибуток (з різницями) і ПДВ. Чи дозволено провести взаємозалік міжборгових зобов’язань за такими операціями?
    08.04.202649
  • Поточний ремонт приміщення: документування та облік (аудіоверсія)
    Підприємство одночасно виконало поточний ремонт орендованої частини приміщення (магазину) та частину приміщення, яка орендується стороннім підприємством (кафе), за умови компенсації останнім вартості ремонту. Як задокументувати таку операцію та відобразити в обліку? Чи можливо за такої умови використовувати тристоронній договір на виконання робіт/надання послуг?
    08.04.2026589