• Посилання скопійовано

Сплата нерезидентського податку при укладанні трьохстороннього договору

Підприємство має кредиторську заборгованість перед резидентом Великобританії за отримані послуги. Водночас, має дебіторську заборгованість іншого нерезидента за надані послуги. Чи потрібно сплачувати нерезидентський податок, якщо оплату здійснить один нерезидент іншому за трьохстороннім договором?

Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.

Згідно з пп. 141.4.2 ПКУ резидент, що здійснює на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у пп. 141.4.1 ПКУ, за ставкою в розмірі 15% (крім доходів, зазначених у пп. 141.4.3-141.4.6 та 141.4.11 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

При цьому, щодо оподаткування транспортно-експедиційних послуг від нерезидента ситуація така:

  • якщо експедитор здійснює перевезення вантажу із використанням власного транспортного засобу, то послуги з перевезення розглядаються як фрахт, і у разі здійснення виплати винагороди за фрахтування експедитору-нерезиденту застосовуються положення міжнародних договорів для застосування звільнення від оподаткування або зменшеної ставки податку на прибуток;
  • у разі залучення нерезидентом з метою виконання договору транспортного експедирування третіх осіб, у тому числі нерезидентів, що надають послуги з фрахту, то компенсація таких виплат резидентом нерезиденту - експедитору не вважаються сумою фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахтування. Компенсація таких виплат відповідно до пп. «й» пп. 141.4.1 ПКУ є іншими доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними пп. 141.4.2 ПКУ;
  • якщо відшкодування витрат на фрахтування транспортного засобу здійснюється не безпосередньо фрахтувальнику-нерезиденту, а експедитору, то така виплата не підпадає під дію положень міжнародних договорів для застосування звільнення від оподаткування або зменшеної ставки податку на прибуток.

На жаль, конкретно про здійснення подібного взаємозаліку і необхідності сплати нерезидентського податку в такому випадку податківці роз’яснень не надавали. 

Згідно з пп. 14.1.54 ПКУ, дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Відповідно до п. 3 ст. 203 ГКУ, господарське зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування.

З однієї сторони, дійсно виплати доходу фактично не відбувається, однак нерезидент все ж таки надав послуги резиденту України (не безоплатно) і, відповідно, отримав дохід, що повинен бути оподаткований.

Крім того, у підкатегорії 102.16, "ЗІР" маємо такі роз’яснення податківців:

  • у разі виплати нерезиденту доходу із джерелом їх походження з України у вигляді дивідендів, такі доходи підлягають оподаткуванню відповідно до положень пп. 141.4 ПКУ незалежно від способу виплати такого доходу, у тому числі шляхом зарахування згідно з договором уступки вимоги зобов’язання, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності;
  • у разі, якщо проценти зараховуються у рахунок збільшення статутного капіталу, то доходи нерезидента із джерелом їх походження з України у вигляді процентів підлягають оподаткуванню відповідно до положень пп. 141.4 ПКУ, незалежно від способу виплати такого доходу. При цьому податок з доходів нерезидентів у вигляді процентів сплачується під час зарахування зустрічної однорідної вимоги.

Тому вважаємо, що податківці в даному випадку також будуть притримуватись фіскального підходу і вважати, що в даному випадку дохід нерезидента Великобританії повинен бути оподаткований нерезидентським податком не залежно від того, в якій формі його було виплачено, зокрема, шляхом укладання трьох стороннього договору.

Однак, все ж таки радимо платнику податків отримати від податківців ІПК безпосередньо з цього питання і діяти вже за нею.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 199 грн/міс

Передплатити

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Часткова оплата рахунку у 2026 році: чи допустима сплата 50% вартості? (аудіоверсія)
    Чи може підприємство сплатити контрагенту лише 50% суми, зазначеної в рахунку, якщо повна оплата рахунку не здійснюється?
    26.06.202672
  • Тимчасові споруди у 2026 році: мінімальний строк амортизації та правила нарахування (аудіоверсія)
    Який строк корисного використання встановлюють для тимчасових (нетитульних) споруд для нарахування амортизації та з якого моменту її починають нараховувати?
    26.06.2026633
  • Відображення заборгованостей минулих періодів та витрат за відсутності діяльності (аудіоверсія)
    Ми, Товариство з обмеженою відповідальністю, надавали охоронні послуги. Завжди були на єдиному 5% податку. З 01.01.2026р. охоронні послуги заборонено надавати платникам єдиного податку і ми вимушені були перейти на загальну систему оподаткування і зареєструватися платниками ПДВ. Оскільки, наш клієнт відмовився піднімати ціну на 20%, ми втратили охороняємий об'єкт і вимушені були в січні 2026р. звільнити всіх людей. На сьогоднішній день фірма не працює. Підкажіть, будь ласка, в яких графах податкової декларації з податку на прибуток ми повинні відобразити наступні події? І які додатки до податкової декларації з податку на прибуток в данному випадку потрібно заповнювати? Події: - отримали кошти в січні 2026р., по актам виконаних робіт за минулий період, коли ми ще були на єдиному податку в сумі - 93 000,00 грн. - нарахована та виплачена заробітна плата з компенсацією в сумі - 71 279,86 грн. - нараховано ЄСВ в сумі- 15 681,57 грн. - банк з нас щомісяця знімає по 150 грн.за обслуговування рахунку, чи маємо ми право їх відносити на витрати, якщо не має діяльності? Загальна сума банківських послуг за рік буде - 3086,71 грн.
    25.06.202635
  • Нестача піску при залізничному перевезенні у 2026 році: бухоблік і коригування поставки (аудіоверсія)
    Підприємство здійснює оптову торгівлю будівельним піском. За договором право передачі товару покупцеві переходить на станції відправлення 25.05.2026 р. Після прибуття вантажу на станцію покупця 02.06.2026 р. виявлено нестачу порівняно з даними залізничної накладної, що підтверджено актом зважування. Продавець погоджується скоригувати кількість заради збереження ділових відносин. Як відобразити таке коригування в бухобліку?
    25.06.202625
  • Перевищення вартості субпідрядних робіт у 2026 році: вплив на собівартість договору (аудіоверсія)
    Підрядник виконує електромонтажні роботи за договором із замовником. Частину робіт передано субпідряднику, при цьому фактична вартість субпідрядних робіт перевищила суму, передбачену кошторисом. Водночас договір у цілому залишається прибутковим за рахунок націнки на матеріалах. Замовник не погоджується на збільшення договірної ціни. Чи може підрядник включити до собівартості фактичну вартість робіт субпідрядника та чи потрібно вносити зміни до кошторису?
    24.06.202629