• Посилання скопійовано

Сплата нерезидентського податку при укладанні трьохстороннього договору

Підприємство має кредиторську заборгованість перед резидентом Великобританії за отримані послуги. Водночас, має дебіторську заборгованість іншого нерезидента за надані послуги. Чи потрібно сплачувати нерезидентський податок, якщо оплату здійснить один нерезидент іншому за трьохстороннім договором?

Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.

Згідно з пп. 141.4.2 ПКУ резидент, що здійснює на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у пп. 141.4.1 ПКУ, за ставкою в розмірі 15% (крім доходів, зазначених у пп. 141.4.3-141.4.6 та 141.4.11 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

При цьому, щодо оподаткування транспортно-експедиційних послуг від нерезидента ситуація така:

  • якщо експедитор здійснює перевезення вантажу із використанням власного транспортного засобу, то послуги з перевезення розглядаються як фрахт, і у разі здійснення виплати винагороди за фрахтування експедитору-нерезиденту застосовуються положення міжнародних договорів для застосування звільнення від оподаткування або зменшеної ставки податку на прибуток;
  • у разі залучення нерезидентом з метою виконання договору транспортного експедирування третіх осіб, у тому числі нерезидентів, що надають послуги з фрахту, то компенсація таких виплат резидентом нерезиденту - експедитору не вважаються сумою фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахтування. Компенсація таких виплат відповідно до пп. «й» пп. 141.4.1 ПКУ є іншими доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними пп. 141.4.2 ПКУ;
  • якщо відшкодування витрат на фрахтування транспортного засобу здійснюється не безпосередньо фрахтувальнику-нерезиденту, а експедитору, то така виплата не підпадає під дію положень міжнародних договорів для застосування звільнення від оподаткування або зменшеної ставки податку на прибуток.

На жаль, конкретно про здійснення подібного взаємозаліку і необхідності сплати нерезидентського податку в такому випадку податківці роз’яснень не надавали. 

Згідно з пп. 14.1.54 ПКУ, дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Відповідно до п. 3 ст. 203 ГКУ, господарське зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування.

З однієї сторони, дійсно виплати доходу фактично не відбувається, однак нерезидент все ж таки надав послуги резиденту України (не безоплатно) і, відповідно, отримав дохід, що повинен бути оподаткований.

Крім того, у підкатегорії 102.16, "ЗІР" маємо такі роз’яснення податківців:

  • у разі виплати нерезиденту доходу із джерелом їх походження з України у вигляді дивідендів, такі доходи підлягають оподаткуванню відповідно до положень пп. 141.4 ПКУ незалежно від способу виплати такого доходу, у тому числі шляхом зарахування згідно з договором уступки вимоги зобов’язання, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності;
  • у разі, якщо проценти зараховуються у рахунок збільшення статутного капіталу, то доходи нерезидента із джерелом їх походження з України у вигляді процентів підлягають оподаткуванню відповідно до положень пп. 141.4 ПКУ, незалежно від способу виплати такого доходу. При цьому податок з доходів нерезидентів у вигляді процентів сплачується під час зарахування зустрічної однорідної вимоги.

Тому вважаємо, що податківці в даному випадку також будуть притримуватись фіскального підходу і вважати, що в даному випадку дохід нерезидента Великобританії повинен бути оподаткований нерезидентським податком не залежно від того, в якій формі його було виплачено, зокрема, шляхом укладання трьох стороннього договору.

Однак, все ж таки радимо платнику податків отримати від податківців ІПК безпосередньо з цього питання і діяти вже за нею.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до повного тексту цієї консультації без реклами можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 199 грн/міс

Передплатити

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Підписка електронного журналу на 2027 рік оплачена в 2026 році: документальне оформлення на облік (аудіоверсія)
    Підприємство оплатило у липні 2026 року передплату електронного журналу на період із січня по грудень 2027 року. Постачальник пропонує оформити акт наданих послуг одним із таких способів: 1. датою оплати (липень 2026 року); 2. щомісяця протягом 2027 року; після завершення строку підписки - 31.12.2027 р. Надати акт датою початку надання послуг - 01.01.2027 р. (щоб відобразити суму як витрати майбутніх періодів із подальшим списанням у 2027 році) постачальник відмовляється. Як у такій ситуації правильно відобразити операцію в бухобліку?
    Сьогодні 12:0540
  • Облік коригування ціни сировини після переробки: алгоритм дій та ПДВ-наслідки в 2026 році (аудіоверсія)
    Виробник купує сировину (насіння ріпаку) за договором із можливістю перегляду ціни протягом 60 днів (через зміну курсу чи ринкової ціни у серпні). Переробка сировини відбувається в липні, а коригування ціни - у серпні. Якими бухгалтерськими проведеннями відобразити перегляд вартості сировини та як скласти калькуляцію собівартості продукції окремо за липень і серпень з урахуванням такого коригування?
    Сьогодні 06:2236
  • Імпортний товар не відповідає інвойсу та є нестача: як діяти підприємству у 2026 році? (аудіоверсія)
    Підприємство здійснило 100% передоплату згідно з договором та інвойсом за товар китайському постачальнику. Після митного оформлення контейнера було виявлено, що фактично поставлений метал має іншу марку та товщину, ніж зазначено в інвойсі, а також наявна нестача близько 3 т. Постачальнику направлено претензії, однак він відмовляється повертати кошти або здійснювати допоставку. Чи потрібно вносити зміни до митної декларації? Як правильно оформити таку ситуацію в обліку?
    23.07.2026506
  • Облік комп'ютерної програми за замовленням у 2026 році: визнання НМА за нормами НП(С)БО 8 (аудіоверсія)
    Підприємство 10.03.2025 р. уклало договір про створення комп'ютерної програми за замовленням із передачею майнових прав. 12.06.2025 р. програму передано за актом приймання-передачі та актом виконаних робіт. 26.03.2026 р. отримано свідоцтво про реєстрацію договору про передачу майнових прав від Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій. Необхідно визначити правильну дату та порядок бухгалтерського й податкового обліку цієї програми та майнових прав на неї
    22.07.202653
  • Заміна шин керівником за кордоном у 2026 році: бухгалтерський облік та компенсація витрат (аудіоверсія)
    Керівник підприємства під час перебування у відпустці за кордоном використовував автомобіль, який обліковується на балансі підприємства як ОЗ. У Чехії в автомобілі пошкодилося колесо, у зв'язку з чим виникла необхідність замінити комплект із чотирьох шин. Керівник оплатив придбання шин та послуги шиномонтажу власними коштами. Підтвердні документи (чеки, рахунки тощо) наявні. Як відобразити такі операції в бухобліку? Чи може підприємство компенсувати керівнику понесені витрати? Якщо так, то в якій валюті та за яким курсом?
    21.07.202635