• Посилання скопійовано

Сплата нерезидентського податку при укладанні трьохстороннього договору

Підприємство має кредиторську заборгованість перед резидентом Великобританії за отримані послуги. Водночас, має дебіторську заборгованість іншого нерезидента за надані послуги. Чи потрібно сплачувати нерезидентський податок, якщо оплату здійснить один нерезидент іншому за трьохстороннім договором?

Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.

Згідно з пп. 141.4.2 ПКУ резидент, що здійснює на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у пп. 141.4.1 ПКУ, за ставкою в розмірі 15% (крім доходів, зазначених у пп. 141.4.3-141.4.6 та 141.4.11 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

При цьому, щодо оподаткування транспортно-експедиційних послуг від нерезидента ситуація така:

  • якщо експедитор здійснює перевезення вантажу із використанням власного транспортного засобу, то послуги з перевезення розглядаються як фрахт, і у разі здійснення виплати винагороди за фрахтування експедитору-нерезиденту застосовуються положення міжнародних договорів для застосування звільнення від оподаткування або зменшеної ставки податку на прибуток;
  • у разі залучення нерезидентом з метою виконання договору транспортного експедирування третіх осіб, у тому числі нерезидентів, що надають послуги з фрахту, то компенсація таких виплат резидентом нерезиденту - експедитору не вважаються сумою фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахтування. Компенсація таких виплат відповідно до пп. «й» пп. 141.4.1 ПКУ є іншими доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними пп. 141.4.2 ПКУ;
  • якщо відшкодування витрат на фрахтування транспортного засобу здійснюється не безпосередньо фрахтувальнику-нерезиденту, а експедитору, то така виплата не підпадає під дію положень міжнародних договорів для застосування звільнення від оподаткування або зменшеної ставки податку на прибуток.

На жаль, конкретно про здійснення подібного взаємозаліку і необхідності сплати нерезидентського податку в такому випадку податківці роз’яснень не надавали. 

Згідно з пп. 14.1.54 ПКУ, дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Відповідно до п. 3 ст. 203 ГКУ, господарське зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування.

З однієї сторони, дійсно виплати доходу фактично не відбувається, однак нерезидент все ж таки надав послуги резиденту України (не безоплатно) і, відповідно, отримав дохід, що повинен бути оподаткований.

Крім того, у підкатегорії 102.16, "ЗІР" маємо такі роз’яснення податківців:

  • у разі виплати нерезиденту доходу із джерелом їх походження з України у вигляді дивідендів, такі доходи підлягають оподаткуванню відповідно до положень пп. 141.4 ПКУ незалежно від способу виплати такого доходу, у тому числі шляхом зарахування згідно з договором уступки вимоги зобов’язання, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності;
  • у разі, якщо проценти зараховуються у рахунок збільшення статутного капіталу, то доходи нерезидента із джерелом їх походження з України у вигляді процентів підлягають оподаткуванню відповідно до положень пп. 141.4 ПКУ, незалежно від способу виплати такого доходу. При цьому податок з доходів нерезидентів у вигляді процентів сплачується під час зарахування зустрічної однорідної вимоги.

Тому вважаємо, що податківці в даному випадку також будуть притримуватись фіскального підходу і вважати, що в даному випадку дохід нерезидента Великобританії повинен бути оподаткований нерезидентським податком не залежно від того, в якій формі його було виплачено, зокрема, шляхом укладання трьох стороннього договору.

Однак, все ж таки радимо платнику податків отримати від податківців ІПК безпосередньо з цього питання і діяти вже за нею.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до повного тексту цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Ще не передплатник, проте теж хочете скористатись такою можливістю?

Оформіть пакет «Мій асистент» усього за 199 грн/міс або спробуйте безкоштовну передплату на 14 днів прямо зараз

Оформити передплату Спробувати безкоштовно

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Інвойс як первинний документ при експорті послуг у 2026 році: вимоги статті 9 Закону про бухоблік (аудіоверсія)
    Наше підприємство надає послуги нерезиденту за кордоном, і замість повноцінного зовнішньоекономічного договору є лише рахунок-фактура (інвойс), який ми виставляємо і отримуємо оплату. Чи достатньо такого інвойсу для відображення операції в бухгалтерському обліку, чи обов'язково потрібен окремий підписаний контракт?
    Сьогодні 12:0346
  • Оплата карткою за кордоном у 2026 році: облік витрат у валюті за курсом банку згідно НП(С)БО 21 (аудіоверсія)
    Працівник під час відрядження за кордон розраховувався за проживання гривневою корпоративною карткою підприємства. У банківській виписці операція показана одним рядком - списана сума гривень із зазначенням суми в іноземній валюті платежу. Чи маємо ми право відобразити цю витрату за курсом, зазначеним банком, чи зобов'язані перераховувати за курсом НБУ на дату операції?
    Сьогодні 11:1439
  • Розірвання відступлення права вимоги у 2026 році: облік і ризики кредитора (аудіоверсія)
    Підприємство у лютому 2025 року відступило новому кредитору право вимоги до покупця за послуги, надані у грудні 2024 року. Новий кредитор частково сплатив вартість вимоги. Планується розірвання договору: отримані кошти залишаються у первісного кредитора, а несплачена вимога до покупця повертається первісному кредитору. Які бухгалтерські проведення, документальне оформлення та облікові наслідки для первісного кредитора?
    18.09.202646
  • Поліпшення МНМА понад 20 000 грн: переведення до ОЗ та облік (аудіоверсія)
    Підприємство провело модернізацію комп'ютера, який обліковувався як МНМА (первісна вартість 14 000 грн, амортизація 100% при введенні в експлуатацію). Вартість робіт із заміни комплектуючих склала 11 000 грн, через що загальна вартість перевищила встановлений межею критерій 20 000 грн. Чи потрібно переводити такий об'єкт до складу ОЗ, за яким методом амортизувати витрати на поліпшення та чи виникають податкові різниці з податку на прибуток у платника, що коригує фінрезультат?
    17.09.202646
  • Первісна оцінка яєць у птахівництві: правила бухобліку за НП(С)БО 30 (аудіоверсія)
    Підприємство займається птахівництвом і збирає курячі яйця для реалізації. Як правильно обрати та зафіксувати в обліковій політиці модель первісної оцінки такої продукції? Які субрахунки використовувати для відображення можливих різниць і чи дозволено оприбутковувати яйця за виробничою собівартістю, щоб уникнути штучного викривлення фінрезультату
    17.09.202640