Внесок до статутного капіталу НА: облік та оподаткування

Бухоблік

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону про бухоблік, підставою для бухобліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Якщо ЦКУ (зокрема, ст. 418 – 508 ЦКУ) не визначено певного документа, яким засвідчується перехід права власності на НА відповідно до його виду, то вважаємо, що умови переходу права власності повинні бути визначені протоколом засновників. Зокрема, у протоколі, яким передбачається внесення НА до статутного капіталу, варто зазначити дату переходу права власності на такі НА, а також порядок їх передачі у власність підприємства.

Отже, в такому випадку саме протокол буде первинним документом, на підставі якого НА будуть зараховані на баланс підприємства як внесок до статутного капіталу. Однак, протоколом може бути визначено інший порядок переходу права власності на НА, наприклад, датою та на підставі підписання акту приймання-передачі.

Пунктом 5 П(С)БО 15 зазначено, що дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Тобто зростання власного капіталу за рахунок передачі саме засновником основних засобів на баланс підприємства не визнається доходом згідно з П(С)БО 15.

Внесок НА до статутного капіталу підприємства відображається в обліку такими бухгалтерськими записами:

• Дт 46 «Неоплачений капітал» Кт 401 «Статутний капітал» - сформовано статутний капітал;
• Дт 1541 «Придбання нематеріальних активів» Кт 46 «Неоплачений капітал» - передано НА як внесок до статутного капіталу.

ПДФО та ВЗ

Згідно з пп. 163.1.1 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого не включається сума майнового та немайнового внеску платника податку до статутного фонду юрособи - емітента корпоративних прав, в обмін на такі корпоративні права (пп. 165.1.44 ПКУ).

Крім того, відповідно до пп. 1.7 пп. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ від оподаткування військовим збором звільняються доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи.

Отже, вартість внесених НА не підлягає оподаткування ПДФО та військовим збором.

Однак, податківці наголошують, що при цьому юрособа - емітент корпоративних прав все одно зобов’язана зазначити у податковому розрахунку за формою №1ДФ суму майнового та немайнового внеску з ознакою доходу «178» (без нарахування суми податку).

ПДВ

Оскільки учасниками товариства є фізособи (громадяни України), які не є платниками ПДВ, то вони не мають права на складання податкових накладних. За таких обставин товариство не має права на податковий кредит з ПДВ.

Податок на прибуток

Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ, об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МФСЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

ПКУ не передбачено податкових різниць за операціями із внесення нематеріальних активів (прав на інтелектуальну власність) до статутного капіталу підприємства.

Водночас, у підприємства при початку експлуатації таких НА можуть виникнути податкові різниці, пов’язані з нарахуванням амортизації, зокрема, згідно з пп. 138.3.1 ПКУ розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до НП(С)БО або МСФЗ з урахуванням обмежень, встановлених пп. 14.1.138, пп. 138.3.2-138.3.4 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені НП(С)БО, крім «виробничого» методу.

Разом з цим, у пп. 138.3.3 ПКУ визначені групи основних засобів та інших необоротних активів, мінімально допустимі строки їх амортизації, а також обумовлені особливості щодо врахування при розрахунку амортизації строків корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів в бухобліку.