• Посилання скопійовано

Відсотки за кредитом: витрати періоду чи капіталізація?

Підприємство (платник ПДВ та податку на прибуток) уклало договір відсоткової позики з КУА. Позичальник використовує позику для фінансування будівництва житлового будинку, який буде реалізовуватися. Відсотки списуються щоквартально чи капіталізуються?

Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.

Відсотки за позикою є фінвитратами (п. 27 П(С)БО 16). А згідно з п. 8 П(С)БО 7 фінвитрати  не  включаються  до первісної  вартості ОЗ,  придбаних (створених) повністю або частково за рахунок запозичень (за винятком фінвитрат, які включаються до собівартості  кваліфікаційних  активів відповідно до П(С)БО 31).

Перш за все зазначимо, що ніколи не капіталізують фінансові витрати, а  визнають їх й періоді понесення (п. 4 П(С)БО 31):

  • суб’єкти малого підприємництва — юрособи;
  • представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності;
  • неприбуткові організації.

Всі решта при визначенні первісної вартості ОЗ, для придбання чи створення якого були залучені відсоткові кредити слід брати до уваги норми П(С)БО 31.

Так, капіталізація застосовується тільки до сум тих фінансових витрат, яких можна було б уникнути, якби не здійснювалися витрати на створення кваліфікаційного активу (п. 5 П(С)БО 31 і п. 2.2 Методрекомендацій №1300). При цьому кваліфікаційним визнають актив, який обов’язково вимагає суттєвого часу для його створення (п. 3 П(С)БО 31). Згідно з п. 1.6 Методрекомендацій №1300 суттєвим часом створення, підготовки до використання або продажу активу вважається час, що становить більше 3 місяців!

Собівартість кваліфікаційного  активу - витрати на придбання, будівництво,  створення,  виготовлення, виробництво, вирощування і доведення кваліфікаційного активу до стану, у якому він придатний для використання із запланованою метою або продажу (далі - витрати на створення кваліфікаційного активу) (п. 3 П(С)БО 31).

Примірний перелік кваліфікаційних активів наведено в додатку 1 до П(С)БО 31.

Так, кваліфікаційним активом є незавершені капітальні інвестиції, тобто будівництво приміщень, будинків, будівель, споруд, які тривають!

Не є кваліфіційним активом такий актив, який вже готовий для використання із запланованою метою або продажу, наприклад, активи, що придбані для продажу.

Тут  ми зазначали, що не буде визнано кваліфікаційним активом і придбаний на умовах банківського кредиту строком на 18 — 21 місяць об'єкт нерухомості, якщо підприємство придбаває його вже збудованим та одразу вводить в експлуатацію, адже для такого підприємства строк на його створення не є суттєвим. Проте таку нерухомість буде визнано кваліфікаційним активом у разі, якщо підприємство будує її більше ніж 3 місяці за кредитні кошти для власних потреб чи для продажу.

Відповідно до умов питання, будівля ще буде будуватися тривалий час (більше ніж 3 місяці), й як раз для її будівництва СГ взяв відсоткову позику. Отже, вважаємо, що така будівля є кваліфікаційним активом, а відповідно, до собівартості такого активу входять й відсотки за користування позикою. Тобто відсотки мають капіталізуватися (Дт 151 Кт 95), а не визнаватися витратами звітного періоду.

Детально про капіталізацію відсотків ми писали тут та тут.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Облік комплектації товарів у 2026 році через рахунок 231 (аудіоверсія)
    Підприємство-замовник передає підряднику комплектуючі за актом приймання-передачі для комплектації готових товарів (наборів). Після виконання робіт підрядник повертає готові набори за актом приймання-передачі готових виробів. Якими бухгалтерськими проведеннями відобразити передачу комплектуючих, послуги підрядника та оприбуткування готових наборів? Чи доцільно використовувати субрахунок 231?
    01.10.202633
  • Заміна шин автонавантажувача у 2026 році: облік нових і демонтованих шин та ПДВ (аудіоверсія)
    ТОВ на загальній системі оподаткування, платник ПДВ, придбало автонавантажувач. Його шини зносилися: підприємство придбало нові, а старі демонтувало. Чи вважається заміна шин ремонтом? Як облікувати нові та демонтовані шини і чи виникають податкові зобов’язання з ПДВ?
    30.09.202645
  • Списання ноутбука з ліквідаційною вартістю 1 000 грн у 2026 році: ПДВ-ризики та алгоритм дій (аудіоверсія)
    ТОВ без доходів у 2025 році в лютому 2026 року списало ноутбук із ліквідаційною вартістю 1 000 грн на підставі акта сервісного центру про неремонтопридатність і рішення засновників. Ноутбук передано директору для утилізації до кінця року, але станом на 01.08.2026 р. не утилізовано. У липні 2026 року ТОВ анульовано ПДВ-реєстрацію за рішенням ДПС. Які ПДВ-наслідки списання та анулювання реєстрації?
    30.09.202653
  • Плановий ремонт цеху переробки сої у 2026 році: облік витрат і ПДВ (аудіоверсія)
    Підприємство — платник податку на прибуток і ПДВ — надає послуги з переробки давальницької сої замовників. Протягом місяця цех не працював через плановий ремонт: продукцію не виготовляли, послуг переробки не надавали. На яких рахунках відобразити витрати на ремонт, амортизацію, оплату праці та утримання цеху, і чи виникають ПДВ-наслідки?
    30.09.202630
  • Нестача імпорту на 18 900 EUR у 2026 році: облік і зміна МД за ст. 269 МКУ (аудіоверсія)
    Юридична особа, платник податку на прибуток, здійснила часткову попередню оплату нерезиденту за товар. На митниці оформлено імпортну митну декларацію на суму 26 250 EUR. Під час вивантаження контейнера на складі підприємства виявлено недовкладення: фактично отримано товару лише на 7 350 EUR (нестача становить 18 900 EUR). Який алгоритм дій імпортера, чи можливо внести зміни до митної декларації та як відобразити операції в бухгалтерському й податковому обліку?
    30.09.202631