Рекламації на імпортний товар (брак): як відобразити в обліку?

Запитання:

ТОВ (платник податку на прибуток на загальних підставах та платник ПДВ) імпортує та продає товар в Україні. Інколи трапляються рекламації на товар (брак) за зверненням кінцевого споживача до ТОВ, яке відправляє таку рекламацію на розгляд виробнику-нерезиденту. Виробник повідомляє, яку суму він зможе компенсувати індивідуально в кожному випадку. Суму за визнаною рекламацією в доларах США нерезидент пропонує перераховувати на рахунок імпортера, який має її виплатити кінцевому споживачу в Україні в гривнях за мінусом комісії банку від продажу валюти. Як такі операції відобразити в бухобліку?

Відповідь:

Статтею 6 Закону про ЗЕД передбачено, що зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України.

Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України.

Права покупця у разі продажу йому товару неналежної якості

На виконання вимог, встановленнях ст. 675 ЦКУ, товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцю, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцю, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.
Права покупця у разі продажу йому товару неналежної якості встановлені в ст. 708 ЦКУ та в ч. 1 ст. 8 Закону №1023.

У разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов'язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару покупець має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника:

• безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат, здійснених покупцем чи третьою особою, на їх виправлення;
• заміни товару на аналогічний товар належної якості або на аналогічний товар іншої моделі з відповідним перерахунком у разі різниці в ціні;
• відповідного (пропорційного) зменшення ціни;
• розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми.

Вимоги споживача (покупця), що наведені вище, пред'являються на вибір споживача (покупця) продавцеві за місцем купівлі товару, виробнику або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача.

Споживач (покупець) має право пред'явити одну з вище наведених вимог, а в разі її невиконання заявити іншу вимогу з числа передбачених у ч. 1 ст. 8 Закону № 1023 (див. ч. 3 ст. 8 Закону №1023).

У ситуації, що розглядається, імпортер (продавець) відправляє рекламацію споживача (покупця) на розгляд виробнику-нерезиденту. Виробник повідомляє, яку суму він зможе компенсувати окремо в кожному випадку. Тобто пропонується лише пропорційне зменшення ціни, що значно обмежує законні права споживачів!

Тому продавцю (імпортеру) слід звернути увагу на ст. 23 Закону №1023, яка визначає відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів.

Оскільки відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону №1023 у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність за відмову споживачу в реалізації його прав, установлених, зокрема, ч. 1 ст. 8 Закону №1023, – у 10-кратному розмірі вартості продукції виходячи з цін, що діяли на час придбання цієї продукції, але не менше 5 НМДГ (85 грн).

Для запобігання вищевказаної відповідальності продавцю (імпортеру) під час укладання договору з виробником – нерезидентом необхідно врахувати вищезазначені норми чинного законодавства України.

Агентська угода з виробником

Зазначені вимоги за місцезнаходженням споживача задовольняють також створені власником продавця торговельні підприємства та філії, що здійснюють продаж аналогічних придбаним споживачем товарів, або підприємства, на які ці функції покладено на підставі договору. Функції представників підприємств-виробників виконують їх представництва та філії, створені виробниками для цієї мети, або підприємства, які задовольняють зазначені вимоги на підставі договору з виробником (абз. 3 ч. 3 ст. 8 Закону №1023).
За агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого він представляє) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок (ч. 1 ст. 297 ГКУ).
Агентський договір повинен визначати сферу, характер і порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг, права та обов'язки сторін, умови і розмір винагороди комерційному агенту, строк дії договору, санкції у разі порушення сторонами умов договору, інші необхідні умови, визначені сторонами.
Агентський договір укладається в письмовій формі. У договорі має бути визначено форму підтвердження повноважень (представництва) комерційного агента.
Загальні правила взаєморозрахунків в агентських відносинах встановлено ст. 301 ГКУ, вони полягають у тому, що відповідно до агентського договору комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, що здійснені ним в інтересах суб'єкта, якого він представляє, у розмірі, передбаченому договором.
Сторони можуть передбачити в договорі, що комерційному агенту сплачується додаткова винагорода у разі, якщо він бере на себе зобов'язання гарантувати виконання угоди, укладеної ним в інтересах суб'єкта, якого він представляє.
Суб'єкт, якого представляє комерційний агент, розраховує винагороду, на яку має право останній, відповідно до розмірів і строків, передбачених договором сторін.

Відповідно до пп. 6.2 П(С)БО 15 не визнаються доходами суми надходжень від інших осіб за агентським та іншим аналогічним договором на користь принципала тощо.

Не визнаються витратами та не включаються до звіту про фінансові результати платежі за агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь принципала тощо (пп. 9.1 П(С)БО 16).

За агентським договором в дохід агента включається лише сума агентської винагороди.

Згідно з Інструкцією №291 за дебетом субрахунку 704 «Вирахування з доходу» відображаються, зокрема, суми надходжень за агентськими та іншими аналогічними договорами на користь принципалів. За кредитом субрахунку 704 відображається списання дебетових оборотів на рахунок 79 «Фінансові результати».

Відображення у бухобліку операцій за агентською угодою наведемо у таблиці (суми умовні, курс НБУ за 1 дол. США 28 грн, відображення курсових різниць не розглядається).