Особливості бухобліку сплати штрафу за працівника

Облік сплати штрафу за працівника залежить від того, на кого було складено постанову виконавчої служби – на самого працівника з вимогою оплатити штраф самостійно чи на підприємство-роботодавця з вимогою утримати суму такого штрафу з доходів працівника. 

Якщо виходити з умов запитання, йдеться, все ж таки, про те, що вимога про сплату була висунута до самого працівника. А підприємство в цій ситуації виступає своєрідним посередником тільки на прохання працівника, в якого наразі немає коштів на своєчасну сплату штрафу. Чи правомірна така ситуація? Так, оскільки працівник самостійно розпоряджається коштами, які має отримати від підприємства-роботодавця (після утримання податків та інших обов’язкових платежів). 

Отже, якщо роботодавець не проти, він може перераховувати на адресу, вказану працівником у заяві, його власні кошти, із попереднім або наступним утриманням із його зарплати. Звісно, що за таку «послугу» підприємство нічого не отримує. Більш того, підприємство може понести й витрати у зв’язку із таким перерахуванням – принаймні, у сумі плати банку за РКО. Тому в заяві та наказі слід вказати й те, хто буде ці витрати оплачувати – роботодавець чи працівник (як правило, останній). 

Також слід врахувати, що оскільки, як свідчать умови запитання, утримання штрафу із зарплати працівника відбуватиметься після його сплати до бюджету, та ще й частинами, то сам факт сплати  штрафу слід розглядати як виплату авансу із такої зарплати (до її нарахування). А отже, як і зазвичай, при виплаті авансу, із суми штрафу слід розрахувати суму ПДФО, військового збору та ЄСВ, і сплатити ці суми до або одночасно із сплатою штрафу. 

Тобто, в бухгалтерському обліку будуть відображені проведення: 

• Дт 685 Кт 311 на суму штрафу при його сплаті
• Дт 651, 641, 642 Кт 311 на суму ЄСВ, ПДФО та військового збору, розрахованих із суми штрафу
• Дт 661 Кт 685 на суму 20% зарплати при утриманні частини штрафу із зарплати, нарахованої за певний місяць. 

Альтернативним варіантом могло б бути надання працівнику позики на суму такого штрафу із наступним утриманням її із зарплати. В такому випадку за фактом сплати штрафу податки та ЄСВ сплачувати буде не потрібно (факт сплати штрафу буде вважатися фактом надання позики працівнику, відповідно до умов договору). А погашення позики буде здійснюватися певними частками із зарплати. В такому випадку сплачувати податки та ЄСВ потрібно буде пізніше, при нарахуванні  зарплати (адже виплатою зарплати буде вважатися утримання з неї суми позики). 

На проведеннях це відображатиметься так: 

• Дт 685 Кт 311 на суму штрафу при його сплаті
• Дт 377 Кт 685 на суму наданої позики в розмірі сплаченого штрафу
• Дт 651, 641, 642 Кт 311 на суму ЄСВ, ПДФО та військового збору, розрахованих із суми зарплати за певний місяць (частина, яка припадає на суму утриманої позики, сплачується за фактом такого утримання при нарахуванні зарплати, оскільки таке утримання прирівнюється до виплати зарплати, решта – сплачується на загальних підставах)
• Дт 661 Кт 377 на суму 20% зарплати при утриманні частини позики із зарплати, нарахованої за певний місяць.