Відповідальність за порушення строків виплати зарплати

У зв’язку з порушенням встановлених строків виплати заробітної плати підприємства, установи та організації всіх форм власності зобов’язані нараховувати працівникам компенсацію згідно із:

• Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 р. №2050;
• Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою КМУ від 21.02.2001 р. № 159.

Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов’язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (ІСЦ) у відсотках для визначення суми компенсації.

А за порушення строків виплати зарплати відповідальність встановлена нормами ст. 265 КЗпП. Якщо порушені строки виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі накладається штраф на підприємство у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення. (у 2024 р. це 24000,00 грн).

Види фінансових штрафів встановлено ст. 25 Закону про ЄСВ.

А за ст. 26 Закону про ЄСВ посадові особи платників ЄСВ несуть ще й адміністративну відповідальність за:

• порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску;
• неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності (відомостей) про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку);
• подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі, інших відомостей, передбачених цим Законом.

Нормами чинного законодавства не передбачено відповідальності до платника ЄСВ за несплату штрафних санкцій та пені, зазначених в рішенні ДПС.

Однак податківці підкреслили у своєму роз’ясненні, що їх рішення про нарахування пені та/або застосування штрафів є виконавчим документом. У разі якщо платник єдиного внеску не сплатив зазначені в рішенні суми протягом десяти календарних днів, а також не повідомив у цей строк ДПС про оскарження рішення, таке рішення передається державній виконавчій службі в порядку, встановленому законом.

Суми штрафів та нарахованої пені стягуються в тому самому порядку, що і суми недоїмки зі сплати єдиного внеску, і включаються до вимоги про сплату боргу (недоїмки), якщо їх застосування пов’язано з виникненням та сплатою недоїмки.

При цьому строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Як застосовуються штрафи за донарахування ДПС або платником своєчасно не нарахованого ЄСВ?

Для розрахунку зазначеного штрафу кількість звітних періодів розраховується починаючи з місяця, на який припадає термін подання звітності за період, за який донараховано (обчислено) суми єдиного внеску, та закінчуючи місяцем, на який припадає отримання таким платником акта перевірки від ДПС або в якому він подав звітність, де зазначено такі донараховані суми.

Якщо за результатами перевірки виявлено в окремих місяцях суми донарахованого (своєчасно не обчисленого) єдиного внеску, то за кожне таке донарахування (кожен місяць) накладається штраф у порядку та розмірах, визначених у абзацах четвертому – сьомому пп. 3 п. 2 розд. VІI Інструкції №449.

Для дотримання вимог щодо максимального розміру (50 відс.) штрафу:

• визначається сукупно сума донарахувань за всіма звітними періодами, в яких вони були виявлені;
• визначається сукупно сума штрафу за всіма звітними періодами, у яких були виявлені донарахування та за якими нараховано такі штрафи;
• здійснюється обрахування максимального розміру штрафу від сукупної суми донарахувань та порівнюється з фактично нарахованою сумою штрафів, визначеною сукупно за всі звітні періоди, в яких донараховано суми єдиного внеску.

До сплати визначаються суми штрафів, що не перевищують максимального їх розміру, визначеного цим підпунктом.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним контролюючим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску за формою згідно з додатком 13 до Інструкції №449.

Підставою для прийняття відповідного рішення є акт перевірки платника єдиного внеску.

Яку відповідальність передбачено до роботодавця за несплату (несвоєчасну сплату) єдиного внеску?

У разі несвоєчасної сплати або сплати не в повному обсязі єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 20 відс. несплачених або несвоєчасно сплачених сум єдиного внеску.

За несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відс. таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум. 

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відс. суми недоплати за кожен день прострочення.

За порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску посадові особи платників єдиного внеску несуть адмінвідповідальність.

Несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує 300 н.м.д.г. (5100 грн), – тягне за собою накладення штрафу від 40 до 80 (680 до 1360 грн) н.м.д.г., за повторне за рік вчинення таких дій – від 150 до 300 н.м.д.г. (2550 до 5100 грн).

Несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, у тому числі авансових платежів, у сумі більше 300 н.м.д.г. – тягне за собою накладення штрафу від 80 до 120 н.м.д.г., за повторне за рік вчинення таких дій – від 150 до 300 н.м.д.г.

Такі штрафи можуть бути накладені не пізніше ніж через два місяці з дня вчинення правопорушення, а в разі триваючого правопорушення – два місяці з дня його виявлення.

Докладно писали тут.

Відповідальність за порушення строків сплати ПДФО та ВЗ

Відповідальність за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати визначена ст. 125 - 1 ПКУ.

Так, згідно з пп. 125 - 1.1 ПКУ ненарахування та/або неутримання, та/або несплата (неперерахування), та/або нарахування, сплата (перерахування) не в повному обсязі податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь нерезидента або іншого платника податків, а також нерезидентом, на якого покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому розд. III ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 10 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (пп. 125- 1.2 ПКУ).

Діяння, передбачені пп. 125 - 1.2 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (пп. 125 - 1.3 ПКУ).

Відповідно до пп. 125 - 1.4 ПКУ діяння, передбачені пп. 125 - 1.2 ПКУ, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 75 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Більше читайте тут.

Щодо додатку Д1

Якщо ж необхідно виправити сумові помилки після завершення звітного періоду, то вже дивимося, яку саме помилку виправляємо: чи це донарахування ЄСВ, чи сторнування ЄСВ або ж можливо, робимо донарахування доходів. І саме залежно від того, яку саме помилку виправляємо, то так і будемо діяти.

Донарахування доходів, що включаються до бази нарахування ЄСВ або ж сторнування доходів для цілей нарахування ЄСВ – це не помилка. Донарахована чи сторнована сума уключається до ФОП (фонду оплати праці) того місяця, у якому проведено донарахування чи сторнування. Як кажуть, такі «суми згортаються» разом із поточним зарплатним показником за цей місяць.