Чи може голова ОСББ обиратися не з його членів та виконувати обов’язки безоплатно?

Відповідно до Типового статуту ОСББ, затвердженого наказом Мінрегіону від 27.08.2003 р. №141 головою правління є особа, обрана зі складу правління об’єднання. Тобто першочергово головою правління має право бути саме член правління. 

Закон про ОСББ не забороняє обирати до складу правління та головою правління будь-яку особу, в тому числі й ту, що не є співвласником багатоквартирного будинку. Виняток – випадок, коли відповідне обмеження співвласники спеціально внесли до статуту свого ОСББ і заборонили обирати до правління осіб, які не є співвласниками багатоквартирного будинку.

Нагадаємо, що ОСББ — це громадська неприбуткова організація. Під час засідання правління обирається голова правління зі свого складу, якщо інше не передбачено статутом ОСББ.

Також законодавство не містить прямої заборони на виконання обов’язків головою правління ОСББ на безоплатній основі, яка при цьому не є волонтерством в розумінні Закону про волонтерську діяльність.

Питання про те, на яких умовах голова правління виконуватиме свої обов’язки,  визначають теж загальні збори ОСББ. 

Відповідно до ст. 4 Закону про ОСББ, ОСББ є юридичною особою, яка створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, передбачених Законом про ОСББ. Незважаючи на це, ОСББ відповідає ознакам підприємства, наведеним у ст. 62 ГКУ. Стаття 62 ГКУ не вимагає мети отримання прибутку від підприємств – підприємства можуть створюватись як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності.

Разом з цим, ОСББ відповідає також і ознакам некомерційного господарювання у ст. 52, 53, 54 ГКУ. Тож слова «непідприємницьке товариство» слід розуміти як підприємство, метою створення якого є некомерційне господарювання. Але від цього ОСББ не перестає бути підприємством в розумінні ст. 62 ГКУ.

Непідприємницькі товариства – це товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками (ч. 1 ст. 85 ЦКУ). Тут передбачається одночасна наявність у непідприємницьких товариств двох ознак: заборони на отримання прибутку в якості основної мети, а також заборони на розподіл прибутку між учасниками. Це як раз і прописано у п. 133.4 ПКУ.

Далі, згідно з ст. 86 ЦКУ непідприємницькі товариства, що діють без мети одержання прибутку, можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню. У випадку з ОСББ - це може бути надання в оренду вільних приміщень, дохід від якої направляється на потреби самого ОСББ.

Але все це не дає нам підстав зробити висновок, що ОСББ не є підприємством в розумінні ст. 62 ГКУ. А раз воно є підприємством, то на нього поширюються й норми ч. 2 ст. 65 ГКУ про те, що голова ОСББ повинен бути посадовою особою ОСББ.

Втім, офіційну думку Держпраці з цього питання нам знайти не вдалося, тож для впевненості радимо звернутися до Держпраці за індивідуальним роз’ясненням з питання, чи допускається виконання обов’язків голови ОСББ без укладення трудового договору.

Якщо голова правління працює в ОСББ на безоплатній основі, він виконує свої обов’язки без отримання грошових коштів. У такому випадку він здійснює свої повноваження на основі рішення загальних зборів ОСББ (тобто протоколу загальних зборів) без оформлення трудового чи цивільно-правового договору.

Відповідно до ст. 10 Закону про ОСББ, органами управління ОСББ є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія ОСББ. Вищим органом управління ОСББ є загальні збори. Для керівництва поточною діяльністю ОСББ обирається правління. Воно ж і є виконавчим органом ОСББ і підзвітне загальним зборам.

Якщо з головою ОСББ не укладено трудовий договір, то і матеріальної відповідальності згідно КЗпП теж не буде і касиром ОСББ він бути не може. Пояснюється це тим, що відповідно до пп. 44 та пп. 45 Положення №148 для того, аби особа могла виконувати обов’язки касира, з нею має бути укладений договір про повну матеріальну відповідальність. А укладення таких договорів регламентується саме трудовим законодавством: зокрема – главою ІХ КЗпП, а саме – ст. 135-1. Тож касиром може бути лише найманий працівник ОСББ.

Проте, є кримінальна відповідальністть – за розкрадання цих коштів, за ст. 191 ККУ. Але притягнути людину до кримінальної відповідальності неможливо без доведення її вини у судовому порядку.

Також голова несе і таку відповідальність:

1) адміністративну:

• за порушення права на інформацію (про газ, електроенергію , тощо) та права на звернення передбачає (ст. 212-3 КпАП);
• порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил та затверджених проектних рішень, а також самовільне переобладнання жилих будинків і жилих приміщень, порушення правил користування жилими приміщеннями, санітарного утримання місць загального користування, сходових кліток, ліфтів, під’їздів, прибудинкових територій, правил експлуатації жилих будинків, жилих приміщень та інженерного обладнання, безгосподарне їх утримання, а також самовільне переобладнання та перепланування жилих будинків і жилих приміщень, використання їх не за призначенням, псування жилих будинків, жилих приміщень, їх обладнання та об’єктів благоустрою тягнуть за собою відповідальність згідно з статей 96, 96-1, 97, 150, 152 КпАП).

2) кримінальну відповідальність за умисне знищення або пошкодження об’єктів ЖКХ, якщо це призвело або могло призвести до неможливості експлуатації, порушення нормального функціонування таких об’єктів, що спричинило небезпеку для життя чи здоров’я людей або майнову шкоду у великому розмірі, тягнуть за собою відповідальність, передбачену ст. 270-1 ККУ.

Крім того, згідно із ст. 18 Закону про ОСББ об’єднання відповідно до цього Закону та статуту зобов’язане, зокрема, забезпечувати належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна, що належить співвласникам.

Якщо з головою ОСББ буде укладено трудовий договір згідно з КЗпП, то тільки тоді на нього можна буде покласти обов’язки касира і укласти з ним договір про повну матеріальну відповідальність. Докладніше про це ми писали тут.