Штраф за виплату добових після відрядження

Дійсно, відповідно до ч. 2 ст. 121 КЗпП працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються: добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати по найму жилого приміщення в порядку і розмірах, встановлюваних законодавством.

Згідно із ст. 9 КЗпП умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними.

Тож, ніяким положенням про відрядження не може бути передбачено невиплата працівникам добових перед відрядженням. 

Тому, якщо підприємство не виплачує добові перед відрядженням, це є порушенням.

За невиплату добових на підприємство можуть накласти штраф на підставі абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП, як за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.

Тут, звертаємо увагу, що фінансовий штраф застосовується до роботодавця тільки, якщо на момент перевірки добові взагалі не були виплачені працівнику. В зазначеному випадку, роботодавець виплачує добові після відрядження (з запізненням, але виплачує), тому штрафу за абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП не буде. 

Проте, за виплату добових з запізненням, роботодавцю не уникнути фінансового штрафу за абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП, як за порушення інших вимог законодавства про працю - у розмірі однієї мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення.

Крім того, за невиплату добових на посадових осіб підприємств може бути накладено адмінштраф у розмірі від 30 до 100 нмдг (від 510 до 1700 грн.) (ч. 1 ст. 41 КпАП). 

Нагадаємо, що, згідно зі ст. 221, 255 КпАП, протоколи про адмінправопорушення за ч. 1 ст. 41 КпАП складаються посадовими особами Дерпраці, адмінсправи розглядаються в судовому порядку, відповідно строк давності, згідно зі ст. 38 КпАП, становить 3 місяці з дня вчинення правопорушення. Тому притягнення до відповідальності за невиплату добових у межах строку давності, по суті, можливе лише за наявності скарг працівника.

Строк звернення до суду або комісії з трудових спорів у таких випадках становить 3 місяці з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення його прав (ст. 225, 233 КЗпП).

Отже, працівник має право звернутися до суду (або комісії з трудових спорів) з вимогою виплатити йому добові, якщо підприємство їх взагалі не виплачувало. Тож, якщо роботодавець виплачує добові працівникам відразу після відрядження, то й для застосування адмінштрафу за ч. 1 ст. 41 КпАП не буде підстав.