Сума доходів продавця не зменшиться навіть, якщо він звернувся до суду про стягнення коштів з поручителя

Відповідно до пп. 159.1.1 ПКУ, платник податку — продавець товарів, робіт, послуг має право зменшити суму доходу звітного періоду на вартість відвантажених товарів, виконаних робіт, наданих послуг у поточному або попередніх звітних податкових періодах у разі, якщо покупець таких товарів, робіт, послуг затримує без погодження з таким платником податку оплату їх вартості (надання інших видів компенсації їх вартості).

Таке право на зменшення суми доходу виникає, якщо протягом звітного періоду відбувається будь-яка з таких подій, зокрема, якщо платник податку звертається до суду з позовом (заявою) про стягнення заборгованості з такого покупця або про порушення справи про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна.

З'ясуймо, чи за цих правовідносин кредитор має обов'язково звертатися саме до боржника. Чи, зважаючи на особливість оформлення позикових відносин із забезпеченням зобов'язань порукою, треба звернутися до поручителя із залученням боржника з метою виконання вимог пп. «а» пп. 159.1.1 ПКУ (скажімо, щоб формально виконувались умови звернення за стягненням заборгованості з боржника)?

Згідно з п. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ) за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (п. 1 ст. 554 ЦКУ).

Таким чином, договір поруки за змістом приписів статей 553, 554 ЦКУ укладається кредитором за зобов'язанням, яке забезпечується порукою, і поручителем. Що ж до боржника, то він стороною договору поруки не виступає, а є учасником (стороною) в зобов'язанні, забезпеченому порукою.

Водночас поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки (частини 2, 3 ст. 554 ЦКУ).

Згідно з частиною першою статті 543 ЦКУ, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

З огляду на те що в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (ст. 554 ЦКУ), а поручителі несуть самостійну відповідальність перед кредитором за порушення зобов'язань боржником, оскільки вони перебувають у самостійних договірних відносинах, кредитор має право вимагати виконання зобов'язання в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо — зокрема, лише від поручителів, які солідарно відповідають перед кредитором у тому самому обсязі, що й боржник.

Також за законом у цьому разі немає так званої обов'язкової процесуальної співучасті. Тобто законом передбачено право позивача звернутися до суду до кожного з боржників окремо (див. лист ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.01.2012 р. «Щодо обов'язкових для усіх судів України правових позицій»).

Крім того, маємо різні самостійні договірні відносини: між кредитором і боржником — за договором позики; між кредитором і поручителем — за договором поруки. Або ж ці відносини можуть врегульовуватись одним кредитним договором, що не змінює суті окремих договірних відносин.

Таким чином, за наявності договірних відносин, забезпечених порукою, навіть звернення у суд до поручителя у разі невиконання обов'язку боржником не дає права кредитору включити цю суму до зменшення доходу на виконання пп. 159.1.1 ПКУ.

Такої ж думки дотримується і Державна податкова служба України у листі від 22.11.2012 р. №5770/0/61-12/15-1415: з огляду на те, що податковий облік ПКУ передбачений для операцій з урегулювання безнадійної та сумнівної заборгованості безпосередньо для покупців та продавців (товарів, робіт, послуг), то зменшення суми доходу продавця, у разі його звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості з поручителя за боржника, не здійснюється.