Наслідки від неоподаткування страхових платежів, сплачених за працівників

ПДФО та вiйськовий збiр

Сума страхових внескiв, сплачена роботодавцем на добровiльне страхування на користь найманих працiвникiв,  пiдлягає оподаткуванню на загальних пiдставах (пп. 164.2.16 ПКУ). Оплата роботодавцем страхового полiсу на користь найманого працiвника є доходом останнього в негрошовiй формi, пiд час нарахування такого доходу слід застосовувати пiдвищувальний коефiцiєнт вiдповiдно до п. 164.5 ПКУ.

Відповідно до п. 164.5 ПКУ під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:

     К = 100: (100-Сп),
     де К - коефіцієнт;
     Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування (на теперешній час – 18%).

 Iз сплачених на медичне страхування сум сплачується також і вiйськовий збiр.

У формi №1ДФ дохiд у виглядi оплаченого роботодавцем страхового полiса вiдображається за ознакою «125».

Згідно із п. 50.1 ПКУ у разі, якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно  виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Для виправлення ситуації, що склалась, необхідно утримати з працівників ПДФО за минулі періоди та подати уточнюючі ф. №1ДФ також за минулі періоди.

Уточнюючий податковий розрахунок подається у разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку після закінчення строку його подання. Уточнюючий податковий розрахунок може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди (п. 4.3 Порядку №4).

У разі подання уточнюючого податкового розрахунку у клітинці «Уточнюючий» проставляється відповідна відмітка (п. 3.1 Порядку №4).

Уточнюючий податковий розрахунок подається на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містять інформацію лише за тими рядками й реквізитами, які уточнюються.

Коригування показників розд. I здійснюється так: для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у графі 9 указати «0» - на введення рядка.

Коригування показників розд. II робиться так: для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Військовий збір - виключення****» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Військовий збір» відобразити правильну інформацію.

Тобто за всі минулі звітні періоди слід подавати уточнюючі розрахунки.

Відповідальність за помилки

Відповідно до п. 119.2 ПКУ подання з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення податкових зобов’язань платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 грн. 

Аналогічні дії, вчинені платником податків, до якого протягом року вже було застосовано штраф за аналогічне порушення, - 1020 грн.

Відповідно до п. 127.1 ПКУ ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 25% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Аналогічні дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов'язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим ПКУ, тобто на роботодавця. При цьому платник податку, отримувач таких доходів, звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV ПКУ.

Нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання (п. 129.1.3 ПКУ).

На суми грошового зобов’язання, визначеного пп. 129.1.3 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100% річних облікової ставки НБУ, діючої на кожний такий день.

ЄСВ

Сума внескiв роботодавця згiдно з договорами добровiльного страхування (забезпечення) працiвникiв i членiв їхнiх сiмей вiдповiдно до п. 2.3.4 Iнструкцiї №5 включається до фонду оплати працi i, вiдповiдно, є об'єктом для нарахування ЄСВ.

Виправлення помилок у звіті щодо сум нарахованого ЄСВ, що стосуються грошових показників, страхувальник може здійснити у звітному місяці із застосуванням кодів типу нарахувань, передбачених п. 9 розд. IV Порядку №435.

Якщо донараховують суму ЄСВ на суму заробітної плати (доходу), нарахованої в попередніх звітних періодах, застосовують код типу нарахувань "2":

• "2"- сума заробітної плати (доходу), нарахована у попередніх звітних періодах на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку страхувальником самостійно донараховано суму ЄСВ.

У разі несвоєчасної сплати або не в повному обсязі ЄСВ до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом про ЄСВ, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку ЄСВ, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (ч. 11 ст. 9 Закону про ЄСВ).

Суми ЄСВ, своєчасно не нараховані та/або не сплачені у строки, встановлені Законом про ЄСВ, є недоїмкою (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ).

Штраф у розмірі 20% несплачених або несвоєчасно сплачених сум ЄСВ накладається за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄСВ (п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону про ЄСВ).

За несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми ЄСВ одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується ЄСВ (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10% таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум (п. 6 ч. 11 ст. 25 Закону про ЄСВ).

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1% суми недоплати за кожний день прострочення (ч. 10 ст. 25 Закону про ЄСВ).

Також порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати ЄСВ посадові особи платників ЄСВ несуть адміністративну відповідальність (абз. 2 ч. 1 ст. 26 Закону про ЄСВ).

 Згідно зі ст. 165 -1 КУпАП:    

1)  Несплата або несвоєчасна сплата ЄСВ, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, від 40 до 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, від 150 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
2) Несплата або несвоєчасна сплата ЄСВ, у тому числі авансових платежів, у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, від 80 до 120 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, від 150 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.