Пунктом першим частини першої ст. 4 Закону про ЄСВ визначено, що платниками єдиного внеску є, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юрособи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізосіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, - нагадує "Вісник. Офіційно про податки".
Базою для нарахування єдиного внеску для зазначених платників є сума нарахованої кожній застрахованій особі зарплати за видами виплат, які включають основну та додаткову зарплату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону про оплату праці, та сума винагороди фізособам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (абзац перший п. 1 частини першої ст. 7 Закону про ЄСВ).
Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової зарплати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією №5, відповідно до пп. 2.3.3 якої матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв’язку з екологічним станом), відноситься до зарплати, як інші заохочувальні та компенсаційні виплати, а отже, є базою для нарахування єдиного внеску.
Відповідно до п. 14 розділу I Переліку №1170 єдиний внесок не нараховується на матеріальну допомогу разового характеру, що надається окремим працівникам у зв’язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання.
