Договір оренди – це цивільно-правовий договір, який регулюється главами 58 та 59 Цивільного кодексу Украіни від 16.01.2003 р. №435-IV (далі – ЦКУ). Згідно ст. 759 ЦКУ за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Таким чином, договір оренди не є договором на виконання робіт (регулюється главою 61 ЦКУ) або договором на надання послуг (регулюється главою 63 ЦКУ).
Базою для нарахування ЄСВ відповідно до ст. 7 Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. №2464-VI (далі - Закон №2464) є сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами. Оскільки договір оренди не підпадає під визначення таких договорів, то на суму орендної плати ЄСВ не нараховується.
І хоча Закон №2464 не містить прямої норми, у якій би це зазначалося, саме така позиція ДФСУ наведена у ЗІР в підкатегорії 301.03 «Чи є базою нарахування ЄВ сума орендної плати, що виплачується ЮО за договором оренди нерухомого (рухомого) майна ФО?». Податківці вказують, що відносини, які виникають при укладенні договору найму (оренди), не мають ознак правовідносин, що регулюють виконання робіт або надання послуг. Саме тому ЄСВ не нараховується на суму орендної плати, виплаченої на користь фізичної особи згідно договору найму (оренди) нерухомого (рухомого) майна.