Лікарняні й премії після звільнення: чи виникає ЄСВ?

Нарахування ЄСВ на лікарняні, виплачені після звільнення

• Застрахована особа — це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому Законом №2464 порядку єдиний внесок (п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону №2464).
• Страхувальники — це роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону №2464 зобов’язані сплачувати єдиний внесок (п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону №2464).

Відповідно до ст. 116 КЗпП, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, здійснюється в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював — такі суми виплачують не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Право на страхові виплати у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи (ст. 12 розд. IV Закону №1105). Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи, включаючи день звільнення.

Згідно з абз. 2 п. 2.27 розд. II Інструкції №58, днем звільнення вважається останній день роботи.

Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є листок непрацездатності (п. 1 ч. 1 ст. 23 розд. IV Закону №1105).

Оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності (у випадках, визначених п. 1 та п. 7 ч. 1 ст. 15 Закону №1105) здійснюється за рахунок коштів роботодавця.

Відповідно до абз. 7 ч. 1 ст. 4 Закону №2464, платниками ЄСВ є, зокрема, роботодавці, які виплачують допомогу по тимчасовій непрацездатності відповідно до законодавства.

Базою нарахування ЄСВ є, зокрема, суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця (абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону №2464).

Водночас після звільнення працівника підприємство не несе обов’язків страхувальника, а отже, і платника ЄСВ щодо такої особи.

Висновок: суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, нараховані та виплачені після звільнення працівника, не є базою нарахування ЄСВ.

Нарахування ЄСВ на премію, виплачену після звільнення працівника

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону №2464 роботодавці нараховують ЄСВ на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають:

• основну заробітну плату;
• додаткову заробітну плату;
• інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Перелік та визначення виплат, що належать до основної і додаткової заробітної плати, а також до інших заохочувальних та компенсаційних виплат, наведено в Інструкції №5.

Згідно з ч. 2 ст. 7 Закону №2464, нарахування ЄСВ поширюється також на осіб, яким після звільнення нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час.

Які премії вважаються виплатами за відпрацьований час?

Премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій (зокрема, за підсумками роботи минулого місяця, кварталу, півріччя), вважаються виплатами за відпрацьований час і належать до фонду додаткової заробітної плати (п. 2.2 розд. 2 Інструкції №5).

Як нараховувати ЄСВ на річну/квартальну/піврічну премію після звільнення?

Якщо річна (квартальна, піврічна) премія нарахована звільненому працівнику за відпрацьований ним час, застосовується правило розподілу:

• сума премії для нарахування ЄСВ визначається шляхом ділення загальної суми премії на кількість місяців, за які вона нарахована.

Приклад.

У лютому 2026 року наказом директора встановлено виплату річної премії за 2025 рік у сумі 12 000 грн усім працівникам. Премію також нараховано працівнику, який звільнився у листопаді 2025 року.

У такому випадку премія включається до бази нарахування ЄСВ за місяці з січня 2025 по листопад 2025 (тобто за період, протягом якого працівник фактично працював). Річну суму премії розподіляємо між місяцями, за які вона нарахована до звільнення. Відповідно, ці суми враховуються для страхового стажу працівника за кожен із цих місяців.

Висновок: якщо премія нарахована звільненому працівнику за відпрацьований до звільнення час, її сума включається до бази нарахування ЄСВ і розподіляється між місяцями, за які її нараховано.

Як відображати в Д1

Нарахування премії показують у додатку Д1 до Податкового розрахунку в тому місяці, у якому премію нараховано. Водночас розподіл суми премії як бази нарахування ЄСВ потрібно відобразити окремими рядками за кожен місяць, за який проведено нарахування.

Наприклад, якщо річну премію звільненому працівнику нараховано за період січень–листопад у сумі 55 000 грн, у додатку Д1 потрібно сформувати 11 окремих рядків (за кількістю місяців). У кожному рядку зазначають:

• суму премії: 5 000 грн;
• суму ЄСВ: 1 100 грн;
• у графі 10 — місяць, за який проведено нарахування.

Так забезпечується відображення нарахувань і зарахування страхового стажу працівнику за кожен місяць відповідного періоду.

Висновки

ЄСВ після звільнення: лікарняні та премія

• Лікарняні (дати — січень, нарахування — лютий, звільнення — у січні): ЄСВ не нараховуємо, якщо суми лікарняних нараховані/виплачені вже після звільнення. Після звільнення роботодавець не виконує функції страхувальника щодо цієї особи. (див.: п. 10 ч. 1 ст. 1, абз. 7 ч. 1 ст. 4, абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону №2464; день звільнення — останній день роботи: абз. 2 п. 2.27 Інструкції №58).
• Премія після звільнення: якщо вона нарахована за відпрацьований час, ЄСВ нараховуємо, навіть якщо премію нараховано у місяці після звільнення (див. ч. 2 ст. 7 Закону №2464).
• Премії за виробничі результати (місяць/квартал/півріччя) — це виплати за відпрацьований час, належать до додаткової зарплати, тому вони входять до бази ЄСВ (див.: п. 2.2 розд. 2 Інструкції №5, ч. 1 ст. 7 Закону №2464).
• Річну/квартальну/піврічну премію для ЄСВ розподіляємо між місяцями, за які вона нарахована (а не “однією сумою” в одному місяці).
• У додатку Д1 премію показуємо в місяці нарахування, але окремими рядками за кожен місяць періоду, за який вона нарахована (у графі 10 — відповідний місяць).