Податківці у підкатегорії 201.04.01 ЗІР надали пояснення, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є роботодавці – підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Згідно з абз. 7 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи та організації, які використовують найману працю та виплачують допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами.
Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону №108/95-ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (абзац 1 п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ).
Також, базою нарахування єдиного внеску для зазначених платників є сума допомоги по тимчасовій непрацездатності та сума допомоги у зв’язку з вагітністю і пологами (абзац другий п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ).
Єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону про ЄСВ, встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону про ЄСВ бази нарахування єдиного внеску (ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ).
При цьому, єдиний внесок для підприємств, установ і організацій, фізичних осіб – підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, в яких працюють особи з інвалідністю, встановлюється у розмірі 8,41 відс. визначеної п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ бази нарахування єдиного внеску для працюючих осіб з інвалідністю (ч. 13 ст. 8 Закону про ЄСВ).
Відповідно до абзацу 7 пп. 5 п. 2 розд. ІІІ Інструкції №449, підтвердженням встановлення працівнику інвалідності є належним чином засвідчений витяг із рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи щодо встановлення інвалідності, отриманий відповідно до постанови КМУ від 15.11.2024 року №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», або копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією про встановлення групи інвалідності (далі – МСЕК), яка видана до 1 січня 2025 року.
Нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених в абзацах третьому – п’ятому п. 5 п. 2 розд. ІІІ Інструкції №449, здійснюється роботодавцем із дати отримання від працівника документів щодо встановлення інвалідності та проводиться протягом строку, встановленого Постановою №1338 (абзац восьмий пп. 5 п. 2 розд. ІІІ Інструкції №449).
Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону про ЄСВ нараховується єдиний внесок (ч. 2 ст. 9 Закону про ЄСВ).
Враховуючи зазначене, роботодавці – підприємства, установи і організації нараховують єдиний внесок працюючим особам з інвалідністю на суми заробітної плати (доходу), допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами у розмірі 8,41 відс.:
- починаючи з дати встановлення групи інвалідності, але не раніше одержання роботодавцем належним чином засвідченого Витягу щодо встановлення інвалідності або копії довідки до акта огляду МСЕК про встановлення групи інвалідності (виданої до 1 січня 2025 року), та закінчуючи датою скасування інвалідності (датою повторного оцінювання) відповідно до Витягу щодо встановлення інвалідності або датою скасування інвалідності на підставі рішення МСЕК.
При цьому, до дати одержання документів щодо встановлення інвалідності та після дати скасування інвалідності (дати повторного оцінювання), роботодавець нараховує єдиний внесок у розмірі 22 відс. визначеної бази нарахування.