Нарахування ЄСВ представництвом нерезидента

ДФС в листі від 19.07.2018 р. №3194/6/99-99-13-02-03-15/ІПК зауважує, що особливості регулювання трудових відносин іноземців та осіб без громадянства, які працюють в Україні, визначено ст. 54 Закону №2709, згідно з якою трудові відносини іноземців та осіб без громадянства, які працюють в Україні, не регулюються правом України в разі, якщо:

1) іноземці та особи без громадянства працюють у складі дипломатичних представництв іноземних держав або представництв міжнародних організацій в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України;

2) іноземці та особи без громадянства за межами України уклали з іноземними роботодавцями - фізичними чи юридичними особами трудові угоди.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ, страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Застрахована особа - фізична особа, яка згідно з законодавством підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані на території України.

Базою нарахування ЄСВ для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону про оплату праці, та сума винагороди фізособам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ).

Отже, підприємства, установи та організації, інші юрособи, є страхувальниками для всіх найманих працівників, у тому числі іноземців, які працюють, зокрема, на умовах трудового договору, укладеного на території України згідно з КЗпП, та зобов'язані нараховувати ЄСВ на їх заробітну плату (дохід).

Водночас в ІПК від 16.02.2018 р. №643/6/99-99-13-02-03-15/ІПК податківці стверджують, що  платників єдиного внеску визначено ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ, до яких віднесено, зокрема, роботодавців: дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані на території України.

Оскільки на іноземних громадян, які працюють у представництвах іноземних підприємств, розташованих на території України, не поширюються норми ст. 253 КЗпП, то вони не підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню. Відповідно зазначені представництва не є страхувальниками для іноземців у разі нарахування та виплати їм на території України доходу у вигляді заробітної плати.При цьому заробітна плата таких громадян не є базою нарахування ЄСВ.

Аналогічна позиція ДФС є  також в "ЗІР" (підкатегорія 301.03). Враховуючи різні думки контролерів, радимо отримати індивідуальну податкову консультацію згідно з ст. 52 ПКУ.