Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону про ЄСВ облік страхувальників (а в даному випадку ФОП є страхувальником, хоча й сам для себе (див. п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ)) ведуть органи ДФСУ.
Зняття з обліку ФОП - платників ЄСВ здійснюється органами ДФСУ на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону про ЄСВ органи ДФСУ мають право проводити перевірки, зокрема, у фізосіб - підприємців книг, звітів, кошторисів та інших документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску, достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (зокрема письмові) з питань, що виникають під час такої перевірки. Документальні та камеральні перевірки проводяться у порядку, встановленому ПКУ.
Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону про ЄСВ у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП така фізособа користується правами, виконує обов'язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізособою - підприємцем.
Отже, якщо ФОП пройшов процедуру припинення у держреєстратора, йому вже не потрібно продовжувати подавати звіність та сплачувати ЄСВ, адже він вже не має статусу ФОП, натомість він виконує обов'язки та несе відповідальність за свою минулу діяльність під час дії його реєстрації ФОП.
Проте органи ДФСУ мають право його перевірити, і у разі донарахування ЄСВ під час такої перевірки ФОП буде зобов’язаний сплатити суму недоплати. І навпаки, якщо у ФОП виявиться переплата з ЄСВ, то він матиме право на її повернення.
Відповідно до пп. 75.1.2 ПКУ документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є, зокрема, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи – в даному випадку вимоги Закону про ЄСВ. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Не виключено, що ФОП може потрапити до такого плату.
Згідно з пп. 78.1.7 ПКУ документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності, зокрема, такої підстави, як здійснення процедури припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу (пп. 75.1.2 ПКУ), і тому вона здійснюється тоді, коли керівником органу ДФС буде прийнято відповідне рішення (п. 78.4 ПКУ).
Якщо ФОП не буде здійснювати заходів щодо проведення електронної перевірки за його заявою (про це далі), йому залишається лише чекати проведення позапланової перевірки за ініціативою органу ДФС.
Варто розглянути можливість подання заяви про проведення електронної перевірки. При цьому право на подання заяви про проведення документальної невиїзної позапланової електронної перевірки надається лише суб’єктам господарювання з незначним ступенем ризику. Ступінь ризику щодо несплати податків і зборів, невиконання норм іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, визначається згідно з п. 77.2 ПКУ. Перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлено наказом Мінфіну від 02.06.2015 р. №524.
Таким чином, якщо ФОП відноситься до СГ з незначним ступенем ризику, він має право добровільно подати заяву на проведення електронної перевірки, щоб прискорити процедуру зняття його з обліку як платника ЄСВ. Порядок подання такої заяви та проведення електронної перевірки встановлено Порядком №1040.
Отже, як зазначалося вище, зняття з обліку ФОП як платника ЄСВ буде здійснено після проведення перевірки. Відповідно до п. 1 розділу III Положення №1162 відомості про платника ЄСВ зберігаються в реєстрі страхувальників протягом п'яти років з дати зняття його з обліку.