Як скласти довідку-розрахунок, щоб не переплачувати єдиний соцвнесок?

Дійсно, чинним законодавством передбачено обов’язок банку, який проводить видачу/перерахування коштів на зарплату, контролювати сплату ЄСВ з цього доходу, і право роботодавця подавати довідку-розрахунок, щоб уникнути переплат з ЄСВ.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону про ЄСВ наказом Міндоходів і зборів України від 09.09.2013 р. №453 затверджено Порядок прийняття банками до виконання розрахункових документів на виплату заробітної плати  (далі – Порядок), який є підзаконним нормативно-правовим актом.

Пунктом 2 Порядку передбачено, що банки приймають від платників ЄСВ грошові чеки, платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до Закону про ЄСВ нараховується ЄСВ, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання платником ЄСВ розрахункових документів (документів на переказ готівки) про перерахування коштів для сплати ЄСВ. Суми, сплачені за цими документами, повинні складати не менше 1/3 суми коштів для виплати заробітної плати, зазначеної в грошових чеках, платіжних дорученнях та інших розрахункових документах.

Якщо в розрахункових документах або документах на переказ готівки сума ЄСВ менша, ніж 1/3 суми коштів для виплати заробітної плати, банки приймають від платників ЄСВ грошові чеки та/або платіжні доручення, та/або інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати разом з оригіналом довідки-розрахунку, погодженим з органом доходів і зборів за місцем взяття на облік платника єдиного внеску.

Довідка-розрахунок складається платником ЄСВ у трьох примірниках за формою згідно з додатком 1 до Порядку (п. 3 Порядку).

Розмір ЄСВ 1/3 зарплатних коштів виник невипадково – це закруглене значення колишнього мінімального розміру стандартної ставки ЄСВ. Але наразі він становить 22%, тож, вимоги до страхувальників змінилися.  Хоч, на жаль, це не знайшло відображення в самому Порядку – зміни до нього так і не були внесені.

ДФСУ зазначала, що територіальні органи ДФС до приведення Порядку у відповідність до законодавства погоджують сплату ЄСВ, яка має становити 1/5 суми коштів для виплати заробітної плати, зазначеної у грошових чеках, платіжних дорученнях та інших розрахункових документах, та підтверджують додаток 1 до Порядку з приміткою «Погоджено відповідно до встановленого з 01.01.2016 р. Законом України від 08 липня 2010 року №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

При цьому слід враховувати максимальну базу нарахування ЄСВ, яка з 01.01.2018 р. є новою. Зараз вона визначається як максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п'ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується ЄСВ. Зазначена норма передбачена п. 22 Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 р. №2148-VIII, яким внесено зміни до ст. 1 Закону про ЄСВ.

Законом «Про державний бюджет на 2018 рік», з 1 січня 2018 року мінімальна заробітна плата встановлена у розмірі 3723 гривні.

Отже, у 2018 році максимальна величина бази нарахування ЄСВ (максимальна сума заробітної плати, з якої сплачується єдиний внесок) складає 55 845 грн.

Якщо нарахована зарплата працівника становить 60 000 грн, то з різниці 4155 грн ЄСВ не сплачується.

Розглянемо заповнення табличної частини довідки-розрахунку на прикладі за наведеними в запитанні умовами.

При цьому припустимо, що аванс (перша частина зарплати) становить 60 000/2 = 30 000 грн.

ПДФО з цієї суми становить 30 000 х 18% = 5 400 грн, ВЗ становить 30 000 х 1,5% = 450 грн. Отже, на руки працівнику треба заплатити 30 000 – 5 400 – 450 = 24 150 грн.  Цей показник буде однаковим для обох частин зарплати.

А ось з ЄСВ ситуація інша. Щодо ставки сумнівів немає: інвалід, що працює у юрособи, має право на застосування ставки ЄСВ 8,41%. І це стосується будь-якої частини зарплати, яка йому виплачуватиметься. Та ось максимальна величина нарахування ЄСВ – це загальномісячний показник. Тож, коли виплачується аванс, навіть, якщо розмір окладу працівника передбачає, що не з усієї суми зарплати доведеться сплачувати ЄСВ, розраховувати суму ЄСВ на цю дату потрібно буде з розміру авансу. А вже при виплаті другої частини зарплати за місяць – увесь її місячний розмір (із урахуванням інших доходів, на які нараховується ЄСВ за цей місяць).

Сума авансу становить 30 000 грн, що менше за 55 845 грн. Отже, ЄСВ сплачується з усієї суми авансу працівника, і довідка-розрахунок в банк не подається. 

Але її можна подати при виплаті другої частини зарплати.

Таблична частина такої довідки виглядатиме так (умовно лише в частині зарплати такого працівника). 

Зверніть увагу, що зарплату інваліда в зазначеному випадку доведеться розшифрувати двома рядками:

• у рядку 1.2 показуватиметься частина зарплати до виплати, з якої сплачується ЄСВ. У наведеному випадку вона становитиме 24 150 – 3344,77 = 20805,23 грн;
• у рядку 1.1 показується частина зарплати, яка перевищує максимальну величину, з якої сплачується ЄСВ. Після оподаткування (на руки) вона становитиме 4 155 – 747,90 (ПДФО) – 62,33 (ВЗ) = 3344,77 грн.   

Оскільки ставка ЄСВ для інвалідів не змінилася, то контрольна цифра до сплати становить 1/12 від суми, зазначеної у рядку 1.2: 1 733,77 грн, що менше за суму ЄСВ, яку нарахує на цю частину зарплати роботодавець: (30 000 – 4 155) х 8,41% = 2173,57 грн.

І, хоча банк вимагатиме сплати ЄСВ у сумі не меншій, ніж зазначено у довідці-розрахунку, треба, звісно, заплатити за цього працівника саме 2173,57 грн  (щоб не виникла недоплата).