• Посилання скопійовано

Робота у вихідний день - лише за згодою працівника

За працю у відрядженні у вихідні дні працівникові має бути надано інший день відпочинку (відгул), проте на підприємстві заздалегідь ці дні в наказі не фіксуються. Чи є обмеження, за який максимальний строк працівник має використати такі відгули?

Працівник може працювати у відрядженні у вихідний день або перебувати в дорозі чи повертатися або, навпаки, виїжджати у відрядження у вихідний день.

Так, відповідно до п. 9 Інструкції №59 (1), на працівника, скерованого у відрядження, поширюється режим роботи того підприємства, куди він скерований.


Якщо працівник виїжджає у відрядження у вихідний день, то йому після повернення з відрядження в установленому порядку (це може бути закріплено в положенні про відрядження на підприємстві або безпосередньо в наказі на відрядження) має надаватися інший день відпочинку. Якщо ж наказом про відрядження передбачено повернення працівника з відрядження у вихідний день, то працівникові може надаватися інший день відпочинку відповідно до законодавства у сфері регулювання трудових відносин, згідно зі ст. 72 КЗпП. У разі коли працівник спеціально відряджений для роботи у вихідні або святкові й неробочі дні, то компенсація за роботу в ці дні виплачується згідно з чинним законодавством (п. 10 — 12 Інструкції №59).

Але всі ці норми не обов'язкові до застосування звичайним підприємствам приватної форми власності (недержавним). Як їм бути?

Тут слід пам'ятати, що за загальною нормою праця у вихідні дні забороняється (ст. 71 КЗпП). Залучення окремих працівників до роботи у вихідні дні допускається в певних виняткових випадках: відвернення лиха, виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт тощо. А отже, у випадку з відрядженнями це обмеження теж треба враховувати.

Попри обмежувальні норми ст. 71 КЗпП, вважаємо, працівника все ж таки можна залучити до роботи у вихідний (зокрема, і під час відрядження), але тільки за умови отримання його згоди — про це далі.

Залучення працівників до роботи у вихідні дні провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу. Таким чином, робота у відрядженні у вихідні дні має бути прямо прописана в наказі про відрядження. Проте цього недостатньо. Доведеться ще отримати згоду самого працівника. А для цього потрібно, щоб він написав «Згоден» та підписався в наказі про відрядження, в якому прописано, що він зобов'язаний працювати у вихідні (святкові, неробочі) дні.

Статтею 72 КЗпП визначено, що робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі (ст. 107 КЗпП). Проте можливим є випадок, коли вихідний день є днем вибуття або прибуття з відрядження.

Якщо дотримуватися норм ст. 72 КЗпП, день вибуття або прибуття працівника слід вважати робочим днем, бо в ці дні працівник виконує доручення працедавця (починає/закінчує відрядження), а не використовує ці дні для відпочинку. У табелі ці дні слід зазначати як відрядження, а не вихідні дні.

Щодо термінів використання днів відпочинку, отриманих за роботу у вихідний, то теоретично такий відгул має надаватися в якнайшвидший строк після повернення працівника з відрядження. Водночас немає й заборони, наприклад, приєднати такий день відпочинку до чергової відпустки працівника. Проте в будь-якому разі працівник в обов'язковому порядку має узгоджувати з керівництвом підприємства питання надання іншого дня відпочинку згідно зі ст. 72 КЗпП. Також п. 24 постанови Пленуму Верховного суду від 06.11.92 р. №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» містить положення, згідно з яким самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів дає право керівництву звільнити працівника за прогул (п. 4 ст. 40 КЗпП).

--1--

Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Мінфіну від 13.03.98 р. №59 (є обов'язковою для бюджетних установ і організацій та для держпідприємств, для інших підприємств може використовуватися довідково).

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Степанов Михаил

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Праця та соціальний захист/Інше

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Інше»

  • Розрахунок вихідної допомоги з 12 вересня 2023 року
    Як має розраховуватись вихідна допомога з 12.09.23 р., якщо вона визначена в розмірі середньої заробітної плати: за 2 чи 12 місяців?
    20.10.20231 121
  • Витрати на транспортні послуги у благодійного фонду
    Благодійник (резидент) за заявою БФ закупив за кордоном обладнання, перевезення якого оплатив БФ за рахунок отриманої від інших благодійників допомоги. Куди віднести витрати на транспортні послуги: потрібно їх додати до вартості обладнання чи списати окремо на благодійну діяльність та відобразити в звіті про використання доходів неприбуткової організації?
    10.04.2023165
  • Лист з Районної військової адміністрації на звернення ПФУ
    На підприємство надійшов лист з Районної військової адміністрації, що з ПФУ звернулись з листом щодо нарахування зарплати меншої від МЗП у листопаді 2021 р. Порушили вимоги ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ (якщо база нарахування ЄСВ менша за МЗП, сума ЄСВ розраховується, як добуток МЗП). Чи правомірна їх вимога? Ситуація в листопаді 2021 р. була наступна...
    21.07.2022110
  • Оформлення паперових лікарняних після 01.10.2021 р.
    Якими документами регулюється оформлення паперових лікарняних виданих після 01.10.2021 р.? Чи може паперовий лікарняний бути продовженням електронного лікарняного? Чи обов'язково паперовий лікарняний має бути підписаний комісією ЛКК?
    16.05.2022145
  • Визначення граничної неоподатковуваної вартості подарунку для працівника
    Підприємство надає своїм працівникам подарунки в січні до новорічних та різдвяних свят, на 8 березня та 14 жовтня, а також щоквартально за досягнення в праці. При визначені неоподатковуваної межі згідно з пп. 165.1.39 ПКУ, потрібно брати вартість кожного окремого подарунку чи підсумовувати їх загальну вартість за календарний рік?
    12.08.2021231