Із розвитком трудового законодавства в останні роки положення п. 3 ч. 1 ст. 36 КзПП як підстава для звільнення у зв’язку з призовом на військову службу неодноразово змінювалося, іноді залишаючись неузгодженим чи неповністю узгодженим з іншими положеннями чинного законодавства, зокрема ст. 119 КзПП. В останні роки стаття 119 також зазнавала неодноразових суттєвих змін.
На сьогодні згадана норма п. 3 ч. 1 ст. 36 КзПП передбачає, що трудовий договір припиняється з підстави призову або вступу працівника або власника - фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до частин 3 та 4 статті 119 цього Кодексу.
На сьогодні ст. 119 КзПП передбачає збереження місця роботи і посади, а також середнього заробітку за попереднім місцем роботи в таких випадках:
- у разі призову на строкову військову службу;
- у разі призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період;
- у разі прийняття на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану;
- у разі продовження військової служби за контрактом працівниками, які були призвані під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації.
Таким чином, в разі якщо підприємство помилково звільнило (припинило трудовий договір) працівника, за яким повинно було зберігатися місце роботи і посаду, воно повинне скасувати відповідний наказ про звільнення та/або поновити працівника на роботі. Якщо можливості видалити цей наказ із справ підприємства за домовленістю з працівником немає, підприємство видає наказ про скасування попереднього наказу і про поновлення працівника на роботі із дня його звільнення, і передбачає цим наказом збереження посади, місця роботи і виплату середнього заробітку в порядку, передбаченому ст. 119 КзПП. Тобто на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації. Зміст формулювання наказу може бути наприклад приблизно таким, як наведено нижче.
Зауважимо, що увільнення від виконання обов’язків на період призову не потребує видання відповідного наказу, тому наказ є необхідним для внесення відповідних відміток до кадрових і бухгалтерських документів. Тому в наказі пропонується вказувати лише умову щодо збереження за працівником місця роботи, посади і середнього заробітку.
Якщо запис про звільнення вже було внесено до трудової книжки, підприємство вносить додатковий запис про визнання попереднього запису недійсним, скріплюючи запис про недійсність підписом і печаткою.
Зразок формулювання наказу
У зв’язку з призовом Іваненка І.І., помічника інженера, на строкову військову службу (довідка Печерського РВК від 16.09.2016 р.) та у зв’язку з помилковим звільненням його за п. 3 ст. 36 КзПП України, відповідно до ст. 119 КзПП України,
НАКАЗУЮ:
1. Скасувати наказ від 16.09.2016 №315-к «Про звільнення Іваненка І.І.».
2. Зберігати за Іваненком Ігорем Івановичем, помічником інженера, місце роботи, посаду і середній заробіток на період призову його на строкову військову службу з 16 вересня 2016 р. до дня фактичної демобілізації, в порядку та на умовах, визначених ст. 119 КзПП України.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити