Працівник з підсумованим робочим часом працював у святковий день: оплата праці

Відповідно до статті 61 КЗпП допускається запровадження підсумованого обліку робочого часу, але тривалість робочого часу за обліковий період не повинна перевищувати нормального числа робочих годин. Рішення про запровадження підсумованого обліку робочого часу приймається власником автотранспортного засобу за погодженням з профспілковим органом або іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом чи особою.

При цьому слід враховувати Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затверджене наказом Мінтрансу від 07.06.2010 р. №340 (далі – Положення №340).

Зокрема, за п. 2.3 Положення №340, якщо за умовами роботи не може бути додержана встановлена для водіїв щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається запровадження підсумованого обліку робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин. Але при підсумованому обліку робочого часу водія нормальна тривалість щоденної роботи (зміни) не повинна перевищувати 10 год. на добу. 

У разі   встановлення   підсумованого  обліку  робочого  часу передбачена графіком змінності робота у святкові та неробочі дні включається до розрахунку норми робочого часу облікового періоду (п. 5.5 Положення №340). Крім того, у разі підсумованого обліку робочого часу норма робочого часу за обліковий період визначається шляхом множення норми тривалості робочого часу, що встановлена законодавством для водіїв, на кількість робочих днів за календарем п'ятиденного робочого тижня, що припадають на обліковий період, з урахуванням її скорочення напередодні святкових, неробочих і вихідних днів (п. 6.5 Положення №340). 

Крім кількості годин, які має відпрацювати водій, слід враховувати і тривалість відпочинку між змінами та перерв, встановлених для нього. 

Так, за п. 4.1-4.5 Положення №340, водії мають право на неоплачувані перерви, порядок надання яких встановлює роботодавець (за погодженням із профспілкою). Тривалість таких перерв має бути не коротшою за 45 хвилин на кожні 4 години керування транспортним засобом. Надаватися вони повинні обов’язково, якщо не настає період щоденного (міжзмінного) відпочинку. 

За п. 5.1-5.4 Положення №340, в загальному випадку, тривалість щоденного (міжзмінного) відпочинку водія протягом будь-якого двадцятичотиригодинного періоду, рахуючи від початку робочого дня (зміни), має бути не менше 10 послідовних годин. Якщо протягом робочої зміни транспортним засобом керують два водії, кожний водій повинен мати щоденний відпочинок тривалістю не менше 8 послідовних годин. 

Водіям, яким установлено підсумований облік робочого часу, тривалість щоденного (міжзмінного) відпочинку в окремі періоди може бути зменшено до 8 послідовних годин протягом будь-якого двадцятичотиригодинного періоду, рахуючи від початку робочої  зміни. Але  при цьому робочий час протягом облікового періоду не  повинен перевищувати норми робочого часу, установленої законодавством. А невикористані години щоденного (міжзмінного) відпочинку підсумовуються і надаються водієві у вигляді додаткових, вільних від роботи протягом облікового періоду, годин у порядку, передбаченому графіком змінності. 

Тривалість  щотижневого відпочинку водія має бути не менше 45 послідовних годин.

Час, відпрацьований понад норму тривалості робочого часу за обліковий період, вважається надурочним і оплачується згідно зі статтею 106 КЗпП.

Також радимо скористатися роз’ясненнями фахівців Мінсоцполітики, наданими у листі від 18.07.2013 р. №8050/25/10-13.

В цьому листі вказано: 

«Облік робочого часу водіїв здійснюється на основі табеля обліку використання робочого часу. Перевізник, який використовує водіїв за наймом, щомісяця складає графік змінності водіїв, веде відомість обліку робочого часу та відпочинку водія, у якій щодо кожної робочої зміни зазначаються планові та фактичні дані щодо маршруту, початок та кінець робочої зміни.

Графік змінності водіїв, відомість обліку робочого часу та відпочинку водіїв зберігаються у перевізника.

Робочий час водіїв, які працюють щоденно в певні години, що встановлені правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, обліковується щоденно.

Робочий час водіїв з ненормованим робочим днем обліковується у робочих днях (крім роботи у святкові дні, яка обчислюється у годинах)».

Тож все буде залежити від того, за графіком чи під час дня його відпочинку водій працює у вихідний день. За день, який водій працює за графіком його роботи, йому буде нараховано звичайну зарплату.  Якщо водій працює в день свого відпочинку, то на нього поширюються норми ст. 106 КЗпП та зарплата нараховується відповідно до цієї статті. 

Святкові і неробочі дні, встановлені ст. 73 КЗпП, є днями відпочинку для усіх працівників. Тому, залучення до роботи у святкові або неробочі дні провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) роботодавця, у якому визначається, як саме буде компенсовано роботу у такий день: наданням працівнику іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі.  

Згідно зі ст. 107 КЗпП у подвійному розмірі оплата за роботу у святкові та неробочі дні проводиться таким чином: працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, — у розмірі подвійної годинної або денної ставки. Оплата у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день.

Підвищена оплата роботи у святкові і неробочі дні провадиться незалежно від того, чи призвело це до перевищення норми робочого часу на місяць, яка розраховується виходячи з установленої тривалості робочого часу і кількості робочих днів протягом відповідного облікового періоду.

Також слід пам’ятати, що змінний період керування водія (не плановий, а фактичний) може бути збільшений понад встановлені пунктами 3.1 та 3.2 Положення №340 норми в разі виникнення непередбачених обставин (технічна несправність ТЗ, зупинка руху ТЗ у рейсі (на маршруті), несприятливі погодні умови тощо).

Тривалість керування водія на тиждень, включаючи надурочні роботи, не повинна перевищувати 48 годин.

Приклад. Оклад водія становить 1400 грн та доплата за роз’їзний характер 100 грн, за серпень 2016 року він відпрацював 20 р.д. При цьому два з них припадають: 

- один на вихідний для інших працівників, але робочий для нього за графіком роботи день;

- один на святковий день. 

Цьому працівнику встановлено підсумований облік робочого часу (обліковий період — квартал), відпрацював норму робочого часу — 155 годин (умовно), у т. ч. вісім годин відпрацьовані у святковий день (24 серпня — День незалежності України) у межах норми та вісім годин у вихідний день – 27 серпня. 

В такому випадку перевищення норми робочого часу не було, тому оплата за години, відпрацьовані в усі дні проводиться за годинною ставкою, крім годин святкового дня, коли оплата відбувається у подвійному розмірі годинної ставки (оскільки працівник відмовився від заміни на інший день відпочинку).