• Посилання скопійовано

Обмеження щодо роботи за сумісництвом 4 години на день стосується працівників держпідприємств

Працівник уклав трудові відносини з 3-ма недержавними підприємствами, на повну ставку за кожним місцем роботи. Чи є це порушенням? Якщо так, то як воно може бути встановлено будь-яким з роботодавців такого працівника? Які наслідки матиме ця ситуація?

Наразі обмеження на роботу за сумісництвом 4 години на день стосується лише працівників державних підприємств, установ, організацій. Це обмеження встановлене в п. 2 постанови Кабміну від 3 квітня 1993 р. №245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» і випливає з самої назви цієї постанови.

Крім того, законність установлення самого цього обмеження викликає великий сумнів. Справа в тому, що право на працю гарантується Конституцією. Закон (ст. 102-1 КзПП, і ст. 18 Декрету КМУ «Про оплату праці», що діяв у час прийняття постанови) встановлював і встановлює обов’язок Кабміну визначити умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій. Закон не надавав Кабміну право встановлювати обмеження конституційного права на працю. Саме тому, з урахуванням ст. 19 Конституції, на наш погляд, встановлення такого обмеження є неправомірним.

Між тим питання оформлення сумісників не на повну ставку – існує в вигляді своєрідного правового звичаю також і на багатьох підприємствах приватного сектору. 

Але для недержавного сектору невиконання вимогу Постанови Кабміну 245 не є порушенням законодавства. Сумісника можна цілком законно оформлювати на роботу тривалістю більше 4-х годин на день. Працівник не зобов’язаний інформувати роботодавців про умови своєї роботи на інших місцях роботи. Питання виконання робочого графіку на інших підприємствах – також обов’язок працівника, а не його роботодавця, який таке виконання лише контролює.

Слід також відзначити, що законодавство не містить санкцій за порушення згаданої норми постанови Кабміну. Однак у випадках коли йдеться про бюджетні або інші публічні кошти, встановлення такого факту перевіркою з боку компетентних органів (державних аудиторів або посадових осіб відомчого контролю) може потягнути за собою вимоги повернути кошти або їх частину як такі, що одержані неправомірно. Ця вимога може стосуватися не лише працівника (з якого стягнути кошти за виконану роботу по суті законно неможливо), а наприклад з керівника підприємства, організації – за порушення законності витрачання коштів.

Зрозуміти це можна, оскільки сутність такого обмеження – встановити заборону для потенційних ситуацій із використанням «мертвих душ». Дійсно, працівник при погодинній оплаті по суті не може працювати цілодобово, або регулярно працювати по 20 годин на день.

При цьому про сферу використання бюджетних коштів слід говорити досить в широкому сенсі. Наприклад підприємство приватного сектору, що виконує роботи на замовлення бюджетної організації, може потрапити до сфери державного фінансового контролю.

Тому підприємство, що застосовує працю сумісника на таких умовах повинне бути готовим пояснити технологію роботи свого працівника-сумісника в умовах, що на перший погляд перевищують фактичні можливості до праці: чи працює він віддалено, наприклад на дому або під час виконання роботи за основним місцем роботи, здійснюється в рамках спільної діяльності між підприємствами, або його робота, наприклад, є творчою чи організаційною, і не піддається точному обліку в часі.

Перевірити відповідні обставини можна – наприклад шляхом проведення зустрічної звірки. Якщо під час податкового контролю інспектора зацікавить чому сумісник оформлений на повну ставку, то він може надіслати запит на його основне місце роботи для з’ясування такого питання. Водночас технологія податкової перевірки по суті унеможливлює такі питання. Тим більше на сьогодні податковий облік з податку на прибуток по суті повністю залежить від бухгалтерського, і при виникненні зобов’язань з оплати праці підприємство повинне визнати витрати. Ці витрати по суті неможливо не визнати під час податкової перевірки. Тож залишається лише ризик для підприємств, які мають справу з бюджетними коштами. 

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Кравчук Олексій, д.ю.н., аудитор

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Праця та соціальний захист/Трудові відносини

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Трудові відносини»

  • Призначення фіндиректора директором: звільнення чи переведення?
    Працівника, що обіймає посаду фінансового директора, вирішено призначити на посаду директора підприємства. Як правильно оформити цю зміну: через переведення на іншу посаду чи через процедуру звільнення з однієї посади та прийняття на іншу?
    Сьогодні 13:0226
  • Бронювання та відпустка: зарплата для збереження статусу
    Заброньований працівник перебував у перехідній відпустці (липень-серпень). У серпні йому нараховано зарплату за відпрацьовані дні (15000 грн) та частину відпускних (6209 гн), що припадає на серпень. Чи враховується сума серпневих відпускних до загального доходу для підтвердження критеріїв бронювання і чи потрібно донараховувати зарплату до певного рівня, щоб працівник не втратив бронь?
    28.08.202554
  • Припинення договору ЦПХ у зв'язку зі смертю виконавця та звітність
    Як коректно припинити договір цивільно-правового характеру у зв'язку зі смертю фізособи-виконавця, що вказати у звітності та як розрахувати дні відносин, якщо точна дата смерті невідома, але є повідомлення від ДПС про цей факт?
    28.08.202518
  • Зарплата сумісника менше мінімальної: нарахування та звітність
    Працівник-сумісник працює у ФОПа з оплатою пропорційно відпрацьованому часу. Його зарплата за місяць склала 6750 грн, що менше мінімальної (9000 грн). Чи потрібно робити доплату до мінімальної зарплати? Чи потрібно донараховувати ЄСВ до мінімального внеску? Як правильно відобразити такого працівника у Додатку 1 об'єднаної звітності, зокрема, у графах 21 та 22?
    28.08.20251 1391
  • Право на щорічну відпустку при роботі під час відпустки для догляду за дитиною
    Чи має право працівник, який оформив відпустку для догляду за дитиною до трьох років, але продовжує працювати на умовах неповного робочого часу, на щорічну основну відпустку за цей період роботи?
    28.08.202540