Ієрархія окладів: чи залежить розмір окладу за посадою від коду в КП?

Згідно з нормами, зазначеними у ст. 96 КЗпП, системами оплати праці є тарифна та інші системи, що формуються на оцінках складності виконуваних робіт і кваліфікації працівників. Тобто для правильного встановлення оплати праці найманим працівникам слід:

1. Оцінити складність виконуваної роботи;
2. Визначити кваліфікацію працівників. 

Тарифна система оплати праці включає:

• тарифні сітки;
• тарифні ставки;
• схеми посадових окладів;
• професійні стандарти та кваліфікаційні характеристики (за відсутності професійних стандартів).

Тарифна система оплати праці

Тарифна система оплати праці є основою для формування та диференціації розмірів заробітної плати.

Тарифна система оплати праці використовується при розподілі робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від кваліфікації та за розрядами тарифної сітки.

Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на двох факторах:

1.  на основі тарифної ставки робітника першого розряду;
2.  міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

За відсутності професійних стандартів таке віднесення може здійснюватися згідно з кваліфікаційними характеристиками.

Оклади на підприємстві повинні бути різними, залежно від посади. Не можна платити однаково директору та прибиральнику. При встановленні зарплати потрібно дотримуватися правил, встановлених статтею 96 КЗпП. Тобто при визначенні розміру заробітної плати необхідно враховувати кваліфікаційні відмінності, як це передбачено ст. 96 КЗпП. Порушення цього правила може призвести до штрафних санкцій для роботодавця (згідно з листами Держпраці від 15.09.2014 р. №32-21/01-1715 та від 31.03.2017 р. №3766/4.3/4.3-дп-17).

Зверніть увагу також на рішення Верховного Суду від 04.06.2021 р. (справа №816/1889/16):

«…оплата праці на рівні мінімальної заробітної плати допустима тільки для простої некваліфікованої праці. Назви таких професій передбачені розділом 9 Класифікатора професій "Найпростіші професії". Кваліфікація це наявність підготовки, професійних знань, навичок та досвіду, які дають можливість особі належним чином проводити певні дії. Посилання позивача на те що бухгалтер ОСОБА_1 має педагогічну освіту і не має ні кваліфікації, ні категорії бухгалтера, а маляр ОСОБА_2 також не має ні кваліфікації, ні категорії, ні відповідної освіти, не можна брати до уваги, оскільки до професій "бухгалтер" і " маляр " виставляються певні вимоги, які передбачають певні знання в цих сферах, вміння, навики тощо.

Тому при встановленні розмірів оплати праці бухгалтеру, маляру необхідно дотримуватись міжкваліфікаційних співвідношень, отже розмір оплати праці повинен бути вище за мінімальний».

В рамках нормативного регулювання оплати праці, комерційні підприємства мають право та обов'язок самостійно формувати тарифну сітку або схему посадових окладів. Крім того, необхідно визначити коефіцієнти співвідношення, які повинні бути відображені у відповідних додатках до колективного договору або положення про оплату праці.

Тарифні сітки, їх роль в організації заробітної плати

Тарифна сітка як важливий елемент тарифної системи слугує для визначення співвідношення в оплаті праці робітників, які виконують роботи різної складності. Вона містить певну кількість розрядів і відповідних їм тарифних коефіцієнтів. Тарифний розряд відображає рівень кваліфікації робітника, тобто у робітника вищої кваліфікації – вищий розряд тарифної сітки. Тарифні коефіцієнти показують, у скільки разів оплата праці кожного розряду кваліфікаційних робітників вища від оплати праці робітника 1-го розряду.

Співвідношення тарифних коефіцієнтів крайніх розрядів є діапазоном тарифної сітки. Тарифні коефіцієнти повинні заохочувати робітника до підвищення кваліфікації, якості праці.

Для бюджетних установ трішки простіше, оскільки для них є постанова КМУ №1298.

Разом з тим, можемо як орієнтир використати цю Постанову №1298 і для комерційної організації. Отже, рекомендуємо встановити оклади використовуючи формулу:

Оклад = тарифний коефіцієнт*оклад,

де:

• Оклад - не менший за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року (ст. 96 КЗпП) (у 2025 році - 3028 грн). Разом з тим, можна встановити мінімальний розмір окладу й на рівні МЗП (у 2025 році – 8000,00 грн).

Приклад: На підприємстві мінімальний оклад встановлений в розмірі МЗП – 8000 грн. За посадою "бухгалтер" встановлено тарифний коефіцієнт 2,1. Відповідно, і оклад за такою посадою: 8000 грн х 2,7 = 21 600,00 грн.

Визначення розміру тарифного розряду

Для визначення тарифної ставки (окладу) працівника, що обіймає певну посаду, слід знати, який тарифний (посадовий) розряд установлений для такої посади. І це має зробити роботодавець, тобто, сформувати схему тарифних (посадових) розрядів.

Віднесення виконуваних робіт до певних тарифних розрядів і присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам провадиться роботодавцем, згідно з професійними стандартами за погодженням із виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) (ч. 7 ст. 96 КЗпП).

Для коректного визначення тарифного розряду враховують складність виконуваних робіт, а також кваліфікацію, яка вимагається від працівника для їх виконання. І саме тут у нагоді стає Класифікатор професій ДК 003:2010, затверджений наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 р. №327.

В Класифікаторі професій є 9 розділів. Кожен розділ, відповідає одній кваліфікації складності професій, що входять до нього. Оклади повинні відображати рівень відповідальності та кваліфікації. Тобто, керівники (розділ 1) повинні отримувати більше, ніж фахівці (відповідно – розділи 2 і 3), а фахівці, своєю чергою, більше, ніж робітники (розділ 9) з найпростішими професіями.

Приклад:

1. Прибиральнику службового приміщення  (найпростіша робота, код КП 9132 ) можна встановити 1-2 тарифні розряди;
2. Верстатнику-ізолювальнику (код КП 8211) встановлюємо вищі тарифні розряди (3-6);
3. Для службовців, професіоналів та керівників встановлюються ще вищі тарифні розряди.

Отже, тарифні коефіцієнти, а також і розміри заробітної плати за такими посадами будуть вищими. Тобто, чим більша цифра в Класифікаторі професій, тим зазвичай менша кваліфікація потрібна від особи, яка займає відповідну посаду, тим легші роботи вона виконує, і, звичайно, тарифний розряд буде нижчим.

Основна ідея полягає в тому, що існує обернено пропорційна залежність між номером професії в Класифікаторі та рівнем кваліфікації, необхідним для її виконання, а отже, і рівнем оплати праці.