Перерва для відпочинку і харчування — один із різновидів внутрішньозмінного часу відпочинку, що гарантується для працівників трудовим законодавством. Правовому регулюванню порядку надання такої перерви присвячено ст. 66 КЗпП.
Зазначена стаття встановлює загальне правило, згідно з яким час початку і закінчення перерви встановлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку. Водночас нею встановлено лише максимальну тривалість такої перерви — не більше 2-х годин. Вимог щодо мінімальної тривалості перерви трудове законодавство не містить. На цьому наголошувало й Міністерство праці та соціальної політики України в листі від 03.02.2012 р. №31/13/133-12. Міністерство зазначало, що тривалість має бути такою, щоб перерва виконувала своє призначення (тобто працівники в буквальному розумінні цього слова мали змогу поїсти і відпочити протягом перерви). Тож на практиці буває перерва тривалістю 30, 45, 60 хвилин і більше (до 2-х годин).
Слід зазначити, що проекти Трудового кодексу України, розміщені на сайті Верховної Ради України (як законопроект №1108, що після прийняття у першому читанні був знятий з розгляду, так і законопроект №2902), передбачають визначити мінімальну тривалість обідньої перерви на рівні 30 хвилин.
Нагадаємо при цьому, що час перерви для відпочинку і харчування не зараховується до робочого часу і працівник може використовувати її на власний розсуд. Водночас така перерва може працівникам і не надаватися, якщо вони працюють на роботах, де через умови виробництва її встановити не можна. Це безперервно діючі підприємства і цехи, інші роботи, пов'язані з неможливістю відлучатися з робочого місця. У таких випадках працівникам мають бути створені умови для приймання їжі протягом робочого часу, і час прийому їжі для них зараховується в робочий час. Перелік відповідних робіт і місце приймання їжі, згідно з ч. 4 ст. 66 КЗпП, затверджуються адміністрацією за погодженням із профкомом.
Для того щоб зафіксувати час початку, час закінчення і тривалість обідньої перерви, на підприємстві мають бути складені правила внутрішнього трудового розпорядку. Вони затверджуються зборами або конференцією трудового колективу за поданням власника або уповноваженого ним органу (адміністрації підприємства).
Наголосимо також, що, оскільки законодавством не встановлено інше, у Правилах може за необхідності передбачатися різна тривалість обідньої перерви для різних категорій працівників (залежно від зміни, професії, посади, розташування робочого місця та інших обставин), а також різна її тривалість залежно від дня тижня, пори року тощо.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись