• Посилання скопійовано

Які наслідки, якщо оплатили ДМС для працівника в сумі більше 30% його зарплати?

У працівника зарплата 39 тис. грн. В липні 2024 оплатили медичне страхування на рік 21000,00 грн. Чи є це додатковим благом та чи треба сплатити ПДФО 18 % та ВЗ 1,5%? Оскільки минув час, які штрафи має сплатити підприємство, якщо зараз оплатимо податки за рахунок працівника? Та чи дійсна зараз пільга 30% по договорам страхування?

Договір добровільного медичного страхування — це договір страхування, який передбачає страхову виплату, що здійснюється закладам охорони здоров’я у разі настання страхового випадку, пов’язаного з хворобою застрахованої особи або нещасним випадком (пп. 14.1.52-1 ПКУ). Такий договір має також передбачати мінімальний строк його дії один рік та повернення страхових платежів виключно страхувальнику при достроковому розірванні договору.

Відповідно до пп. "в" пп. 164.2.16 ПКУ звільнено від оподаткування ПДФО сплачені внески роботодавцем-резидентом за свій рахунок за договорами, зокрема добровільного медичного страхування в межах 30% нарахованої заробітної плати такому працівнику.

Тож так, у разі надання платнику податку доходів у негрошовій формі на суму страхового внеску (що перевищує 30% зарплати) потрібно застосувати натуральний коефіцієнт (у 2024 р. – 1,219512), оскільки під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, помножена на коефіцієнт (пп. 164.5 ПКУ). 

Тобто при розрахунку 30% граничної межі використовують заробітну плату, нараховану роботодавцем працівникові за той місяць, у якому фактично сплачено страховий платіж. При цьому не має значення, за який період сплачено такий платіж. Тож, якщо страховий платіж сплачується авансом, за рік, то порівнюємо всю суму авансу зі сумою заробітної плати, яка нарахована тільки у місяці здійснення такої сплати (у липні), і немає значення, що сума страхового внеску розрахована на рік наперед. І лише тоді така сума не підлягатиме оподаткуванню ПДФО та ВЗ. Сума ж внесків, що перевищуватиме зазначену межу 30%, є оподатковуваним доходом у негрошовій формі (адже працівник отримує не кошти, а страховий поліс). При оподаткуванні ПДФО доходів у негрошовій формі на суму страхового внеску потрібно застосувати натуральний коефіцієнт (для ставки ПДФО 18% — 1,219512), адже під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, помножена на коефіцієнт (пп. 164.5 ПКУ).

Крім того, указаний дохід буде об’єктом оподаткування ВЗ (без натурального коефіцієнта) за ставкою 1,5% (пп. 1.2, 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

У додатку 4ДФ єдиної звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ суми сплачених роботодавцем внесків на добровільне медстрахування як оподаткованої, так і пільгованої частини слід відображати за ознакою доходів «125».

В даному випадку 30% нарахованої заробітної плати такому працівнику складає 11700,00 грн (39000,00 грн х 30%), і ця сума не підлягає оподаткуванню. Оскільки річний платіж за ДМС становить 21000,00 грн, що більше 30%, тож сума, що перевищує цю межу, тобто 9300,00 грн. (21000,00 грн. – 11700,00 грн.) є додблагом працівника з відповідним оподаткуванням.

Утриманий ПДФО потрібно було сплатити до бюджету ще у липні не пізніше трьох банківських днів, наступних за днем сплати страхових внесків на користь страхової компанії (пп. 168.1.4 ПКУ). Військовий збір сплатити (перерахувати) до бюджету в ті ж самі строки (пп. 1.4 п. 16-1 підрозділу 10 р. ХХ ПКУ).

Зауважимо, що податки із доходу працівників повинні утримуватися з його ж доходів, та не повинні бути витратами самого підприємства, адже суми податків мають бути утримані з доходу та за його рахунок згідно з пп. 168.1.1 ПКУ. В іншому випадку, у разі сплати податків за рахунок коштів підприємства така фізособа отримує додаткове благо у вигляді сплаченого податкового зобов’язання замість неї. 

Виправити виявлену помилку потрібно обов’язково. Для початку скласти бухгалтерську довідку у місяці виявлення (у листопаді 2024) та провести утримання податків та зборів та їх сплату.

За несплату ПДФО в потрібний місцевий бюджет накладається штраф згідно з пп. 125-1 ПКУ у розмірі:

  • 10% за перше таке порушення або, якщо воно вчинене умисно, 25% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету;
  • 50% зазначеної суми — при повторному умисному вчиненні правопорушення протягом 1095 днів;
  • 75% зазначеної суми — при вчиненні аналогічного правопорушення умисно протягом 1095 днів утретє і більше.

Звертаємо увагу, штрафи не застосовуються, коли ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) ПДФО самостійно виявляється податковим агентом при проведенні перерахунку цього податку, передбаченого пп. 169.4 ПКУ, та виправляється в наступних податкових періодах протягом податкового (звітного) року згідно з нормами ПКУ.

Скористатися такою можливістю для уникнення штрафу за несвоєчасну сплату військового збору не вдасться, тому роботодавець нестиме відповідальність за ст. 125-1 ПКУ під час перевірки.

Крім цього, при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання нараховується пеня.

Згідно з пп. 129.4 ПКУ на суми грошового зобов’язання, визначеного пп. 129.1.3 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100% річних облікової ставки НБУ, діючої на кожний такий день.

Також ч. 1 ст. 163-4 КпАП встановлено, що неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян, – тягне за собою попередження або накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян - суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від двох до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені ч. 1 ст. 163-4 КпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян - суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, якщо самостійне виправлення помилки, щодо нарахованої (сплаченої) суми військового збору, призвело до збільшення податкового зобов’язанння, до підприємства застосовується відповідальність у вигляді штрафу та адміністративної відповідальності.

Крім того після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, нараховується пеня.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Щербина Світлана

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Праця та соціальний захист/Трудові відносини

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Трудові відносини»

  • Виправлення скороченої назви підприємства у трудовій книжці
    При заповненні трудової книжки вказано скорочену назву роботодавця: ТОВ "Квіточка" замість "Товариство з обмеженою відповідальністю "Квіточка". Чи стане це перешкодою при передаванні відомостей про трудову діяльність працівника в електронному вигляді до ПФУ? Якщо так, то як це виправити, якщо деякі підприємства вже ліквідовані?
    Сьогодні 10:107
  • Витрати у відрядженні на оплату користування платними дорогами
    Працівник повернувся з закордонного відрядження та надав нефіскальні чеки з платіжного терміналу за проїзд платними дорогами. Оплата проведена банківською картою та відображена у виписці, яку надав працівник. Чи підлягають такі витрати оподаткуванню ПДФО та ВЗ?
    20.11.2024225
  • Які наслідки, якщо оплатили ДМС для працівника в сумі більше 30% його зарплати?
    У працівника зарплата 39 тис. грн. В липні 2024 оплатили медичне страхування на рік 21000,00 грн. Чи є це додатковим благом та чи треба сплатити ПДФО 18 % та ВЗ 1,5%? Оскільки минув час, які штрафи має сплатити підприємство, якщо зараз оплатимо податки за рахунок працівника? Та чи дійсна зараз пільга 30% по договорам страхування?
    19.11.202424
  • Чи дають отримані гранти право на бронювання працівників?
    Чи дають право на бронювання працівників гранти на створення та розвиток виробництв переробної промисловості?
    18.11.202427
  • Оплата оренди житла та навчання дітей керівника представництва іноземной компанії
    В трудовому договорі іноземної компанії з головою представництва цієї компанії в Україні зазначається, що компанія зобов'язується сплачувати за навчання дітей в Польщі та оренду житла в Польщі. Чи буде це додатковим благом для голови представництва, якщо головна компанія фінансує представництво з урахуванням оплати навчання і оренди, а самі платежі здійснює представництво?
    18.11.202420