Ситуація:
1. У січні 2024 р. у працівника був лікарняний більше 10 днів. Чи можна суму за лікарняними додати до суми заробітної плати для обрахунку межі 30% згідно з пп. "в" пп. 164.2.16 ПКУ? Чи застосовується натуральний коефіцієнт до ПДФО?
2. Працівник хворів весь січень і в нього не має інших доходів, окрім лікарняних за рахунок ПФУ за 31 день. Як тоді утримати ПДФО та ВЗ за страхування? Чи можна утримати ці податки у наступному місяці, чи можна порахувати з суми лікарняних межу 30% і з різниці обрахувати податки?
Відповідь:
Звільнено від оподаткування ПДФО сплачені внески роботодавцем-резидентом за свій кошт, зокрема за договорами добровільного медичного страхування в межах 30% нарахованої заробітної плати такому працівнику (пп. «в» пп. 164.2.16 ПКУ).
Складовими зарплати, згідно з Інструкції №5, є:
- основна зарплата;
- додаткова зарплата;
- інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
Ці ж три складові зазначені і в пп. 14.1.48 ПКУ. Які саме виплати належать до цих складових, детально прописано у розділі 2 Інструкції №5.
В наступному розділі 3 Інструкції №5 перераховані виплати, що не належать до фонду оплати праці. Зокрема, до них відносяться:
- допомога з тимчасової непрацездатності за рахунок коштів ПФУ (пп. 3.2 Інструкції №5);
- оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства (пп. 3.3 Інструкції №5).
Як бачимо, із за значених норм випливає, що лікарняний не є частиною заробітної плати, тому їх не можна включати до зарплати чи брати у розрахунок в періодах, коли не було зарплати для визначенні межі у 30% для сплати внесків по ДМС.
Тож якщо працівник хворіє повний місяць, то у бухгалтера відсутня база, до якої застосовується 30% межа. Як діяти в цьому випадку, законодавством не визначено, але на нашу думку, сплатити внесок по ДМС за такого працівника варто в наступному місяці, коли у нього буде нарахування зарплати, нехай і не за повний місяць, або у тому місяці, коли у нього буде зарплата за весь місяць.
При розрахунку 30% граничної межі використовують заробітну плату, нараховану роботодавцем працівникові за місяць, у якому фактично сплачено страховий платіж. І при цьому також немає значення, за який період він сплачується. Тож, наприклад, якщо страховий платіж сплачується авансом за півроку, то порівнюється вся сума такого платежу із сумою заробітної плати, яка нарахована тільки у місяці здійснення такої сплати, і немає значення, що сума страхового внеску розрахована на півроку наперед.
Щодо застосування натурального коефіцієнту зазначимо, що він застосовується тоді, коли сума внесків перевищуватиме зазначену межу (30%), от тоді і сума перевищення будеоподатковуваним доходом у негрошовій формі (адже працівник отримує не кошти, а страховий поліс). При оподаткуванні ПДФО доходів у негрошовій формі на суму страхового внеску потрібно застосувати натуральний коефіцієнт (для ставки ПДФО 18% — 1,219512), адже під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, помножена на коефіцієнт (пп. 164.5 ПКУ).
Крім того, цей дохід буде об’єктом оподаткування ВЗ (без натурального коефіцієнта) за ставкою 1,5% (пп. 1.2, 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).
Отже, допоки страховий платіж не перевищуватиме межу у 30%, натуральний коефіцієнт не застосовуватиметься.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити