З відпустки для догляду за дитиною до 3-х років у відпустку по вагітності: як розрахувати суму допомоги?

На початку слід згадати, що допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами (абз. 1 ч. 1 ст. 18 Закону №1105). 

Тому перед розрахунком допомоги по вагітності та пологах, варто перервати відпустку для догляду за дитиною до 3-х років. Для цього працівниця має написати заяву, а роботодавець оформити два накази: один про переривання відпустки по догляду, другий про надання відпустки у зв’язку із вагітністю та пологами. Крім того, зміну видів відпусток потрібно зазначити у додатку 5 єдиної звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ.

Відповідно до ст. 19 Закону №1105 допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у розмірі 100% середньої заробітної плати (доходу), обчисленої у порядку, встановленому КМУ, і не залежить від загального страхового стажу. А от страховий стаж за останні 12 місяців має значення, про що далі.

За загальним правилом, середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нарахований ЄСВ, на кількість календарних днів зайнятості (період перебування у трудових відносинах) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, вичерпний перелік яких визначений п. 3 Порядку №1266.

Місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, виключаються з розрахункового періоду.

У випадку, якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа з поважних причин не мала заробітку, середня заробітна плата визначається виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) або її частини, встановленої на день настання страхового випадку (п. 28 Порядку №1266).

При цьому середньоденна заробітна плата за один календарний день визначається шляхом ділення тарифної ставки (посадового окладу), або її частини (у разі, коли особа працює у режимі неповного робочого дня чи тижня), на середньомісячну кількість календарних днів (30,44) (п. 5 Порядку №1266).

Враховуючи вище викладене, у випадку, коли застрахована особа протягом 12 місяців, які передували місяцю настання страхового випадку (видачі листка непрацездатності у зв’язку із вагітністю та пологами), не мала заробітку з причини знаходження у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-го (6-го) віку за медичним висновком, середня заробітна плата обчислюється шляхом ділення тарифної ставки (посадового окладу), встановленої на день настання страхового випадку, на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).

Також слід врахувати те, що якщо застрахована особа у зв’язку з перебуванням у відпустці для догляду за дитиною, не набула шестимісячного страхового стажу протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку, то зазначена допомога не може бути більше за розмір допомоги, обчислений із двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку (ч. 4 ст. 12 Закону №1105), а також для працівників, які працюють у страхувальника за основним місцем роботи, не може бути меншою за розмір допомоги, обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку (ч. 2 ст. 19 Закону №1105).

Тобто, якщо  розмір  посадового  окладу  є  меншим від передбаченого законодавством розміру  мінімальної  заробітної  плати,  середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної  плати  на  час  розрахунку. У разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу, розрахунок проводиться з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно до умов  укладеного  трудового  договору.

Проте, відповідно до ч. 2 ст. 181 КЗпП та ч. 1 ст. 14 Закону №1105 період перебування у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років включається до страхового стажу працівниці, для оплати лікарняного, як період, за який сплачено страхові внески виходячи з розміру мінімального страхового внеску. Щоправда, за умови, якщо вона (а не батько дитини!) отримує допомогу при народженні дитини. Про це можна прочитати тут. 

Розглянемо, як це правило працює на практиці, у випадку, якщо працівниця отримувала допомогу при народженні дитини і, таким чином, має хоча б шість місяців страхового стажу, що входять у 12-місячний розрахунковий період перед початком лікарняного. 

Приклад 1.

Працівниці, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною до 3 років, оформлено листок непрацездатності по вагітності та пологах. Оклад на момент настання страхового випадку — 8000,00 грн. На момент розрахунку оклад більший за мінімальну заробітну плату (6700,00 грн). Тож, для розрахунку допомоги по вагітності та пологам застосовується середньоденна, визначена з окладу.

• Середньоденна зарплата становить: 262,81 грн (8000,00 грн : 30,44);
• Сума допомоги:  33114,06 грн (262,81 грн х 126 к.д.).

Приклад 2.

Працівниці, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною до 3 років, оформлено листок непрацездатності по вагітності та пологах. Оклад на момент настання страхового випадку — 6500,00 грн, що менше за мінімальну зарплату, встановлену на момент розрахунку (6700,00 грн). Тож, для розрахунку допомоги по вагітності та пологам застосовується середньоденна, визначену з 1 МЗП.

• Середньоденна зарплата становить: 220,11 грн (6700,00 грн : 30,44);
• Сума допомоги:  27733,86 грн (220,11 грн х 126 к.д.).