Працівник за кордоном: право на дні відпустки без збереження зарплати

Працівнику, який виїхав за межі території України у період дії воєнного стану, роботодавець за його заявою в обов’язковому порядку надає відпустку без збереження заробітної плати за ч. 4 ст. 12 Закону №2136 тривалістю, визначеною у заяві, але не більше ніж 90 календарних днів (к.д.), без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки.

Тобто роботодавець і надалі надає працівнику (який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи) відпустку без збереження на час воєнного стану без обмеження строку, встановленого ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки, проте з однією відмінністю: до стажу, що дає право на дні щорічної відпустки, увійдуть лише 90 к.д., а от решта днів такої відпустки не даватиме права працівникові на дні щорічної відпустки. 

Відлік цих 90 к.д. потрібно починати з дня дії Закону №2352, тобто з 19 липня 2022 року, розуміючи, що Закон не має зворотної сили. Оскільки правила обрахування строків визначено ст. 241-1 КЗпП, де зазначено, що строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, то строк закінчується в останній день цього місяця.

Отже, працівник, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, перебуваючи у відпустці за власний рахунок, матиме право на дні щорічної відпустки до 19 жовтня 2022 р.. Починаючи з 20 жовтня 2022 року право на дні щорічної відпустки втрачаються.