Відрядження директора-засновника, який не є працівником

Відповідно до пп. 170.9.1 “а” ПКУ  не є доходом платника податку - фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому зако-нодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, а саме на:

• проїзд (у т.ч. перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у т.ч. на орендованому транспор-ті);

• оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких ра-хунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень;

• оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз), обов’язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду та перебування у місці відрядження, в т.ч. будь-які збори і подат-ки, що підлягають сплаті у зв’язку із здійсненням таких витрат.

Зазначені витрати не будуть об’єктом оподаткування ПДФО за наявності підтвер-джуваних документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квит-ків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у т.ч. електронних квитків за наяв-ності посадкового талона, якщо його обов’язковість передбачена правилами перевезення на відповідному виді транспорту, та розрахункових документів про їх придбання за всіма видами транспорту, в т.ч. чартерних рейсів, рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, в т.ч. бронювання місць у місцях проживання, страхових полісів тощо.

Крім того, для скерування директора-засновника у відрядження видається наказ, у якому слід зазначити термін та мету такого відрядження, мета поїздки має збігатися з ос-новною діяльністю підприємства. Наприклад, це може бути документальне підтвердження участі засновника у переговорах, виставках  і, як наслідок, укладений контракт або участь у конференції, тематика якої збігається з діяльністю підприємства. 

Зазначимо, що у статуті підприємства зазначаються, зокрема, органи управління, їх ком-петенція та порядок прийняття ними рішень (ст. 88 та ст. 89 ЦКУ): 

• його органи;

• посадові особи, склад і порядок обрання яких визначається залежно від виду това-риства;

• у визначених законом випадках учасники товариства.

Засновники товариства мають право брати участь в управлінні товариством у поряд-ку, передбаченому Законом про ТОВ та статутом товариства (ст. 5 Закону про ТОВ). У статуті товариства зазначають відомості про органи управління, а це, зокрема, виконавчий орган товариства, що здійснює управління поточною діяльністю товариства. 

Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосеред-ньо або через уповноважені органи призначає керівника підприємства, який є підзвітним власнику чи його уповноваженому органу. Керівник підприємства відповідно до статуту є посадовою особою цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи (ч. 3 ст.65 ГКУ). 

Виходить, засновник є членом керівного органу підприємства. 

Таким чином, сума відшкодованих витрат на відрядження, в межах фактичних витрат та на підставі підтверджувальних документів, не є додатковим благом засновника, не опода-тковується ПДФО і ВЗ, оскільки він є членом керівного органу підприємства.

Витрати на відрядження, які не є оподатковуваним доходом, не відображають у формі №1ДФ.